Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хуторянський

Хуторянський, -а, -е. Свойственный хуторянам. Прості хуторянські звичаї. К. (О. 1861. І. 117). Хуторянські вечори. Левиц. Пов. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРЯНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРЯНСЬКИЙ"
Бомкати, -каю, -єш, гл. Болтать, разсказывать не очень правдоподобное. Щось там люде бомкают. Фр. Пр. 107.
Віть за віть оддати. Отплатить тѣмъ же, воздать равнымъ за равное. Мкр. Н. 35.
Залі́ток, -тку, м. Лѣтній выпасъ скота. Брав на заліток воли, то через те й було в мене багато скотини чужої. Верхнеднѣпр. у. 2) Употребительнѣе во мн. ч. за́літки. Начало лѣта. на за́літки зоставля́ти. Оставлять до начала будущаго лѣта. Не заставляйте сіно на залітки, а то бува миші перегризуть, затече. Волч. у.
Квадрат, -ту, м. Квадратъ.
Недаленний, -а, -е. Недалекій, ближайшій. Доїздимо до шинку недаленного, — гульк, аж там чоловік завісився. Харьк. у.
Ринґач, -ча, м. Быкъ, плохо выхолощенный (Черном.), похожій на племеннаго быка. Мнж. 192. Cм. риндач.
Спідліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться подлымъ. К. Дз. 213.
Уговоряти, -ряю, -єш, сов. в. уговори́ти, -рю́, -риш, гл. Уговаривать, уговорить, урезонивать, урезонить. Козак дівку вговоряє: не плач, дівко, не журися. Мет. 79.
Хвіст, хвоста, м. 1) Хвостъ. Прив'язали до хвоста коневі. Рудч. Ск. 2) Иногда употребляется для обозначенія домашняго животнаго. І хвоста нема у дворі. Ном. Тільки пара хвостів осталось. Ном. Та ще й закрутки покручено, — мабуть на всяку тварь, шоб і хвоста в дворі не було. Г. Барв. 417. 3) Шлейфъ, хвостъ платья. Не вмієте так вертіти хвостом та крутити головою, як уміє Люцина та Рузя. Левиц. І. 319. 4) = нечеть. Пас. 156. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ плаз мальчиковъ. Ив. 19. 6) мн. хвости = уси. (Cм. ус 3). КС. 1893. V. 282. 7) крутити хво́стом. Хитрить, вилять. Крутить хвостиками. Ном. № 3003. 8) хвоста вкрутити. Сбить спесь. Швидко ми вам хвоста вкрутимо! не довго гордуватимете нами. К. ЧР. 72. 9) вибийте собі́ хвіст об тин. Оставьте пожалуйста ваши приставанья? Котл. МЧ. 438. Остальныя знач. Cм. подъ словомъ фіст. Ум. хво́стик, хвостиченько, хвосто́к, хвосто́чок. Кожда лисиця свій хвостик хвалить. Ном. № 9459. Я курочку під пашечку, єї хвосток видко. Чуб. V. 681. Копитцем луг пробігає, а хвостиченьком землю замітає. Чуб. ІІІ. 295. Коточок заховався в куточок, тілько видно хвосточок. Мил. 44. Піди, вовчику! — Піди, хвостику! — шутятъ надъ тѣмъ, кто, будучи посланъ, по лѣности посылаетъ за себя другого. Ном. № 10864. Ув. хвостище. Рудч. Ск. І. 16. хвостя́ка. Здоровенний хвостяка.
Цинґель, -ґля, м. Щегленокъ. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУТОРЯНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.