Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хухрити

Хухрити, -рю, -риш, гл. = лузати. Хухрити насіння. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУХРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУХРИТИ"
Белькотіти, -чу, -чеш, гл. = белькотати. Засідатель обмахується та белькотить. Стор. І. 236.
Гу́бці, -бець, ж. мн. Губки. Мандзейко, душейко, дай же ми губці. Гол. II. 484.
Киплячий, -а, -е. = кип'ячий.
Миг, -га, м. 1) Мигъ, мгновеніе. А Гадюк уже в три мига вилетів на улицю. Левиц. Пов. 246. 2) мн. Перемигиванія.
Нале́жати, -жу, -жиш, гл. 1) Належать, отлежать. Так собі належав боки, що аж болять. 2) Принадлежать. Увесь край належав Вишневеньким. Стор. МПр. 62. 3) Надлежать, слѣдовать, причитаться. Ціх грошей від його мені не належить. 4) Касаться. То до мене не належить.
Негодонька, -ки, ж. Ум. отъ него́да.
Прошколярувати, -рую, -єш, гл. Пробыть школьникомъ.
Стягнути, -гну́, -неш, гл. = стягти.
Текнява, -ви, ж. Течь. Тутеньки скрізь текнява така, що й сказати не можна. Кролев. у.
Утручатися, -чаюся, -єшся, сов. в. утрутитися, -чуся, -тишся, гл. Вмѣшиваться, вмѣшаться. Бороню тобі, князю, втручатись в наші справи. К. ЧР. 346.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУХРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.