Двірня́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ.
Же́нчуг, -гу, м. = жемчуг.
Ло́ба, -би, м. Волъ съ большимъ лбомъ и расходящимися рогами.
Лушпа́йка, -ки, ж. Тоже, что и лушпа, но только съ одного плода. Понакидали лушпайок з кавуна. скарбова лушпайка. Презрительное названіе чиновника? Там як їздять в гостину, то піп до попа, дяк до дяка, пан до пана; лиш оті скарбові лушпайки лізуть нп світло як тьма. Сіх всюди повно.
Ме́тений, -а, -е. Выметенный. Без хазяйки хата не метена.
Подописувати, -сую, -єш, гл. Дописать (во множествѣ).
Полоскати, -щу, -щеш, гл. Полоскать. Розмай-зілля знайшла, полоскала на річці.
Хибанок, -нка, м. Родъ рубанка съ длинной колодкой для окончательнаго сглаживанія строгаемаго. Шерстебка першу шерсть здіймає; потім рубанком рівняють, а тоді вже пускають хибанок — він уже хиби не дасть.
Храмувати, -мую, -єш, гл. Праздновать храмовой праздникъ. Спорядилась іти храмувати до тітки в друге село.
Ціпок, -пка, м.
1) Палка, трость, посохъ. На плечах торбина, в руці ціпок, а на другій заснула дитина. Ціпком все землю колупав.
2) Хворостина, прутъ.
3) = ши́нка 2.
4) = шофта.
5) Въ оборо́зі (см). тоже, что и бильце. (Cм. бильце 10).
6) = шабе́ль. Ум. ціпо́чок.
