Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хукати

Хукати, -каю, -єш, гл. Дуть (ртомъ). Дитина хукає на жижу. Котл. Ен. VI. 25. Хукає собі у руки. О. 1861. V. 74. І в рученьки не хукав. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУКАТИ"
Бурачник, -ка, м. Раст. Borrago officinalis L. ЗЮЗО. І. 114.
Великомовний, -а, -е. Многорѣчивый. Не великомовна була.... усе мовчки. МВ. ІІ. 34.
Війок, війка, м. Ум. отъ вій, воя.
Зада́ти, -ся. Cм. задавати, -ся.
Кашевок, -вка, м. зоол. Hypudaeus arvalis. Шух. І. 22.
Недбалий, -а, -е. 1) Нерадивый, небрежный, нерачительный. 2) Беззаботный.
Оцупалок, -лка, м. = оцупок.
Попідкопувати, -пую, -єш, гл. Подкопать (во множествѣ).
Порозламувати, -мую, -єш, гл. Разломить (во множествѣ). Хоч би вже по цілому періжку дітям дала, а то по половинці порозламувала. Славяносерб. у.
Туча, -чі, ж. Гроза. Гряду-тучі увійшов, а злих рук не увійшов. Шейк. Ум. тучка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.