Безмежний, -а, -е. Безграничный, безпредѣльный.
Богодавець, -вця, м. Данный Богомъ (въ сказкѣ). Родився він, охрестили його і дали йому ім'я Іван Богодавець. Бог дав і Богодавцем назвали його.
Византієць, -тійця, м.
1) Житель Византіи.
2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн.
Вихоплювати, -люю, -єш, сов. в. вихопити, -плю, -пиш, гл. Выхватывать, выхватить. Оксану вихопив чуть живу.
Отаманиха, -хи, ж. Жена атамана.
Памолодок, -дка, м. = памолодь 1.
Повірувати, -рую, -єш, гл. Вѣрить нѣкоторое время. Повіруєм ще трохи в волю, а потім жити почнемо.
Повісняний, -а, -е. — не полотно. Полотно болѣе тонкое, чѣмъ клочкове, которое въ свою очередь тоньше валовини.
Трястя, -ті, ж. = трясця. Мене трястя схопила та трясе так, що мені гості не в думці.
Умовлений, -а, -е. Условленный. Се був умовлений знак.
