Брязнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брязкати. 1) Зазвенѣть, звякнуть. Брязнули ключі од комори йдучи. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. Брязнув гаманом на стіл. Ось і у всі дзвони брязнули. 2) Упасть, ударяясь о земь. Горщик як брязне об піл. Мати зробилась як крейда біла, так і брязнула об землю. . На яку коняку не покладе руку, вона з усіх чотирьох і брязне. 3) Ударить. Брязнула невістку по зубах.
Вітритися, -рюся, -ришся, гл. ? Собаки вітрились тоді, то я і взяв од собак вила.
Ґурґу́ла, -ли, ж. = Ґорґоля.
Заліпи́ти, -ся. Cм. заліплювати, -ся.
Лабзюкуватися, -куюся, -єшся, гл. Заискивать, стараться войти въ милость.
Марнотра́вний, -а, -е. Расточительный.
Оббірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обібрати, обберу, -ре́ш, гл.
1) Обирать, обобрать.
2) Объѣдать, объѣсть, обгладывать, обглодать. Сидить хлопець коло стола, курча оббірає. Тоді вовці-сірохманці нахождали і орли-чорнокрильці налітали, в головках сідали, біле тіло коло жовтої кости оббірали.
3) Избирать, избрать, выбрать. Собі місця не обібрав. Ні читати, ні писати, а хотять за короля обібрати. Обібрали одного з себе і послали до його баби. Ой дівчино люба, мила... ти ж то мене обібрала і одного в світі покохала.
Паздір'я, -р'я, с. Кострика. Прядівце чесала... паздір'я відпадує.
Шварц, -цу, м. Вакса. Чоботи до шварцу.
Шкодливий, -а, -е. 1) = шкідли́вий. Шкодливий тхір.
2) Часто творящій проказы.