Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бусьок, -ська, м. = бусько. Фр. Пp. 128.
Джермели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Очищать рану животныхъ отъ червей посредствомъ джермел.
Зарі́внонар. Поровну, ровно, наравнѣ; одинаково; все равно. Укупі грались (панич та лакей — діти) і усе у них зарівна. Мнж. 70. Каждого зілля узяти зарівно. Вона ділить все зо мною — зарівно щастя з бідою. Чуб. V. 519. Йому зарівно, чи дома, чи ні. Камен. у. Коли не Галя, то хай і... Варвара буде, а я зарівно пропав, бо не буду любити. Св. Л. 319.
Лясавці́, -ців, м. мн. = ласочка 2. Чуб. III. 103.
Опришок, -шка, м. Разбойникъ, бандитъ. Да чи підем, пане брате, на весні в опришки. Лукаш. 135.
Отеса, -си, ж. Веревка, соединяющая концы передней оси съ оглоблями. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не бурчала. Ном. № 12172.
Перенайти, -йду, -деш, гл.кого́. Перетянуть кого на свою сторону. Вх. Лем. 447.
Поодк.. Cм. повідк..
Сохнути, -хну, -неш, гл. 1) Сохнуть. В піч положу, — мокне, на воду положу. — сохне. (Заг.: віск). Ном. № 141, стр. 295. 2) Сохнуть, увядать. Вяне, сохне сиротою. Шевч. Ой чого ж ти, козаченьку, ще й молод, да сохнеш? Грин. III. 234.
Хвизина, -ни, ж. Лента. Ти бач, яка широка хвизина. С. Бугаевка, Кіевск. у.