Владичиця, -ці, ж. Владычица. Ти не раба, о, ні! владичиця ти пишна.
Воловодити, -джу, -диш, гл. Долго тянуть дѣло, проволакивать, водить. За мною молодою усе парі ходять, усе парі ходять та й все воловодять.
Дякони́шин, -на, -не. Принадлежащій женѣ діакона.
Знемиліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться непріятнымъ.
Лю́дяність, -ности, ж. 1) Гуманность. 2) Привѣтливое обращеніе, соединенное съ душевной добротой.
Нагоро́да, -ди, ж. Награда. Нагорода ваша велика на небі. Лопата — заплата, а Бог — нагорода.
Потломити, -млю́, -миш, гл. = потлумити. То сіно таке, що не дуже потломлять.
Пошиб, -бу, м. Впечатлѣніе, вліяніе. Гарячий пошиб перших любощей. Невідомі місця, котрі довелось Грицькові вперше переходити, люде, яких йому лучалося стрічати, — все це мало незвичайний пошиб на парубка: на все те він дивився, рота роззявивши.
Росхавити, -влю, -виш, гл. Разставить. Руки росхавила, рота роззявила.
Чебриця, -ці, ж. Родъ растенія. Торох, торох, сію горох, — вродила чебриця.