Да́лека Употребляется какъ существ., но безъ имен. пад. Не боїться ніякого далека. Забачив Бог і з далека, та ще з далекого далека.
Дощови́тий, -а, -е. = дощуватий. Цей місяць увесь дощовитий.
Инкуди нар. Куда нибудь. Поїхали ми не инкуди, а у саму університетську церкву.
Не-миний-корчма, -ми, об. Прозваніе пьяницы.
Перемелювати, -люю, -єш, сов. в. перемолоти, -мелю, -леш, гл. Перемалывать, перемолоть.
Підхоплювати, -люю, -єш, сов. в. підхопити, -плю, -пиш, гл. Подхватывать, подхватить. І вихор їх серед ночі підхопить.
Пообсисатися, -саємося, -єтеся, гл. Обсосаться, объѣсться, сося. Ось пійду йому телят до корів повипускаю, — нехай пообсисаються.
Потесати, -шу́, -шеш, гл.
1) Потесать нѣкоторое время.
2) Обтесать, вытесать (во множествѣ).
Причина, -ни, ж. 1) Причина. Було б чути се, що земля ходить. — З якої причини? Земля не віз. Хто був причиною розстання мого, щоб мій ввесь смуток упав на нього. я ж не причиною, що болить, — не виноватъ же. я, что болитъ. 2) Вина. Не можу я. пане, на инших казати, бо моя причина, — буде Бог карати. 3) Несчастіе, бѣда. Сталась йому причина: сіль головку розбила. Плаче, плаче сиротина по моїй причині. Я з того не винен, що така причина впала. 4) Падучая болѣзнь. Причина його б'є. Щоб тебе причина кинула. Її й не сватають, бо на їй причина буває. 5) Помѣшательство, порча. Ото ж моя дівчинонька, що сонна блудила: отаку то їй причину ворожка зробила. Ум. причинка. Причинонька.
Честь, -ти, ж. Честь. Честь Богу, хвала, а вам на здоров'я. я б і сказав тобі, та честь на собі́ кладу. Я не хочу тебѣ этого сказать изъ уваженія къ самому себѣ.
