Булава, -ви, ж. 1) Булава, знакъ гетманскаго достоинства, Оттогді то козаки бобре дбали, бунчук, булаву положили, берися Хмельниченка на гетьманство настановили. До булаті треба голови. 2) = кийок. Мужик прийшов до вовка: лусь, лусь кийком. А лисичка... каже вовкові: «Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Ум. Булавка. Булавочка.
Буяти, -яю, -єш, гл. 1) Роскошно расти. Така бузина скрізь як ліс, ніхто туди не ходить, — та буяє так, що продертись трудно. Поле в них буяє подяками. Гіллястий ясокір буяє. 2) Буйствовать, бушевать. Козаки блукають купами по місту да буяють, як тиї бугаї в череді, — хочуть двори ламати да грабувати старшину. Тепер, славити Бога, тихо стало, а то все вітри буяли. 3) Парить, рѣять; жить и двигаться свободно. Буяли в небо крилами орлиці. Риба в морі і в ріках буяла.
В'язіння, -ня, с. Связываніе сноповъ.
Задзюркота́ти и задзюркоті́ти, -чу́, -чеш и -тиш, гл. Зажурчать. Домонтовиченко влучив Війтенка по лівій руці, — кров так і задзюркотала.
Заходжуватыся 2, -джуюся, -єшся с. в. заходы́тыся, -джуся, -дышся,, гл. Приниматься, приняться за что, затѣять что. Та й заходився хорошенько Мъясце пидь дубомъ умынать. Губы та опеньочкы — заходывсь старый коло ненечкы. Жилка заходылась — наварыла галушокъ. Заходивсь коло неї з батогом.
Копійчина, -ни, м.
1) Копейка. Перепадає було там сяк так копійчина за копійчиною.
2) Деньги. Та вже став і на свою копійчину збиватись.
Ості, -тів, ж. 1) Багоръ, острога для ловли рыбы съ нѣсколькими зубьями. Части ихъ: ости́вно — деревянная рукоятка, лійка — желѣзная трубка, въ которую входить рукоятка; посредствомъ вуха, соединена лійка съ зубами (трезубцемъ), съ зазубцями (зебрами) на каждомъ. ості летучі — тоже, но съ длинной рукояткой, на концѣ которой оставлено два — три ряда вѣтвей. 2) Раст. Cirsium.
Попустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошить. Вернулись, попустошивши ввесь край, руїною зробивши тихий рай.
Пошанівок, -вку, м.
1) = пошанівка. Як у пошанівку, то рукавиць цих з вас стане на три роки. Та цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок, то й на десять стане.
2) Уваженіе. Жиш одна душа у неї мала й ласку і пошанівок.
Скружки, -жок, ж. мн. То, что отбрасывается отъ зерна, когда его округляютъ. (Cм. скругляги 2): части колосьевъ, соломы и пр.
