Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Басування, -ня, с. Дѣйствіе того, кто басує.
Вичваритися, -рюся, -ришся, гл. Выздоровѣть, поправиться. Мнж. 178.
Вікновина, -ни, ж. Чистое мѣсто на заросшемъ озерѣ или болотѣ. Канев. у.
Гука́ння, -ня, с. Крикъ, окликаніе, зовъ.
Гу́лькнути, -кну, -неш, гл. Юркнуть, нырнуть, внезапно появиться. Так і гулькнув у воду. Пора, бач, гулькнула не та. О. 1861. II. 176. 2) Кинуться, броситься, хлынуть. Угор. 3) Крикнуть, хрюкнуть. Угор.
Оборожина, -ни, ж. Столбъ въ оборозі. Вх. Зн. 42. Желех.
Скількість, -кости, ж. Количество. Желех.
Ухватити, -чу, -тиш, гл. = ухопити. Вовк ухватив дитину і несе. Рудч. Ск. ІІ. 13. Біжить же він гайним пеклом, вхвативши смутку. Грин. ІІІ. 141.
Царенко, -ка, м. Царевичъ. ЗОЮР. II. 49. Мнж. 25. Як його (царя) не було дома. — народились царенко і царівна. Рудч. Ск. І. 116.
Циганити, -ню, -ниш, гл. 1) Выманивать, выпрашивать (о цыганахъ). 2) Въ свадебномъ обрядѣ: ходить по хатамъ, выпрашивать, — Cм. циганщина. МУЕ. І. 155. (Полт.). Грин. ІІІ. 455.