Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Батьківський, -а, -е. = батьків. Приблудився к батьківському двору. Чуб. I. 174. батьківські. Ноги. Говоритъ въ насмѣшку: приїхав батьківськими (кіньми), т. е. тѣми, которыя получилъ отъ отца = ногами. Батько приїхав тройкою коней і бричка. — Хиба батьківськими? сміється дядько. Грин. І. 115.
Дверча́та, -ча́т, с. мн. Маленькая дверь. Ум. Дверча́тка.
Дітя́чий, -а, -е. = Дитячий.
Зразу нар. Сразу, вдругъ; съ самаго начала. Захоч — і вродиться все зразу. Котл. Кн. VI. 85. Ми тільки що наткнулись, він так таки зразу і почав лаятись. Новомоск. у.
Крадемці нар. = крадькома. Вх. Зн. 29.
Обклад, -ду, м. Дифтеритъ.
Остатися Cм. оставатися.
Полутабенок, -нку, м. Родъ шелковой матеріи.
Псяюха, -хи, ж. Бранное слово: собачья кровь. Купив козак Олені заушниці зелені, як причепим до уха — яка ж гарна псяюха. Чуб. V. 1107. Ум. псяюшка.
Ропуха, -хи, ж. = ропавка. Вх. Пч. II. 16.