Вона, її, мѣст. Она. Була в мене небога; при мені вона й зросла.
Гу́шматок, -тка, м. Освобожденныя отъ кострики волокна конопли.
Дозоля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дозоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Допекать, допечь кому нибудь. Хиба я не знаю, як їм (вівцям) оцей дощ дозоля?
Заже́рти Cм. зажира́ти.
Лазня, -ні, ж.
1) Баня. Лазня в калу стоїть та людей миє. Гаряче як у лазні.
2) Низенькая хижина съ маленькимъ входомъ, куда можно только пролѣзть. Хата — так неначе лазня. — Що ж се — лазня? — Кажуть, що є такі дикі люде, що у їх у землянках, чи в курінцях нема дверей, а дірка, і туди лазять рачки. Оце тобі й буде лазня.
3) Яма для сохраненія хлѣба въ зернѣ. Ум. лазенька. Пристав нові дверці до старої лазеньки.
Лісни́чий, -чого, м. Лѣсничій. Бувесь лісничим, а тепер нічим. Плаче бідне... А москалям байдуже, — минули. Воно й добре, та на лихо лісничі почули.
Посім'янин, -на, м. Членъ семьи.
Проминати, -наю, -єш, сов. в. проминути, -ну, -неш, гл.
1) Проходить, пройти мимо, миновать. Не по правді, мій милий, зо мною живеш, що проминаєш мої ворітонька, до иншої йдеш.
2) Пропускать, пропустить. — А чому ж ти тут квіточки не нашила? — Не вгледіла, та й проминула. Я ось завернусь та нашию.
Пронуритися, -рюся, -ришся, гл. = пронурити.
Тьотя, -ті, ж. Тетя. У дѣтей: всякая женщина.