Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хроб

Хроб, -ба, м. = робак = хробак 1. Стерво точили обридливі хроби. Гн. II. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРОБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРОБ"
Гуна́ти, -на́ю, -єш, гл. = Лунати. Харьк.
Деся́ток, -тку, м. 1) Десятокъ, десять штукъ. Скільки б їх у неї не було, чи десятком Бог благословив, чи тілько одним-одно, для неї рівні. Кв. І. 155. 2) Десять человѣкъ, состоящихъ подъ надзоромъ одного выборного десятника, десятокъ. Могущого чоловіка з десятку не викинеш. Ном. № 13467. Ум. Деся́точок.
Зросити, -ся. Cм. зрошати, -ся.
Зчаста нар. Часто. Щоб ти в мене, донько, зчаста не бувала. Гол. І. 195.
Ма́тіхна, -ни, ж. = матінка. На тобі кошульку, моя матіхно. Мет. 177.
Наобі́датися, -даюся, -єшся, гл. Наобѣдаться.
Незлобливо нар. Незлобиво.
Присилля, -ля, с. Пристанище? Пчелиная мати ройочка веде. Ой веде, веде да й попитує: «Ой де б нам, дієтка, хороше присилля найти? Грин. III. 8.
Сніз, сно́зу, м. 1) = сноза. 2) = снізка 2. Kolb. І. 67. 3) Въ полудрабку каждая изъ двухъ крайнихъ планокъ, соединяющихъ верхнюю сторону съ нижнею. Лохв. у. Cм. снізка. 4) Верхняя дощечка въ корці колеса водяной мельницы. Cм. корчівка. Мик. 480. Ум. сно́зик.
Хрупотіти, -почу, -тиш, гл. = хрупостіти. Чую, щось хрупотить по снігу, — підмерзло за ніч. Камен. у. Хрупотіло щось на улиці по снігу, — то він і йшов. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРОБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.