Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анти́пка, -ки, ж. Раст.: вишня душистая, Prunus mahaleb L. ЗЮЗО. I. 132. Анн., 276.
Баранище, -ща, м. Ув. отъ баран.
Висолопити Cм. висолоплювати.
Доброгла́сний, -а, -е. Благозвучный. Страдания мученика Степана прославляємо, у тимпані доброгласнім піснь йому воспіваємо. Чуб. ІІІ. 180.
Жарі́ння, -ня, с. Тлѣніе, горѣніе безъ пламени. Що росте без коріння, а що цвіте без насіння, а що горить без жаріння? Чуб. ІІІ. 315.
Неповинний, -а, -е. 1) Невинный, неповинный. Карайте мене, а неповинного пустіть на волю. Стор. МПр. 84. 2) Не должный.
Нікчемно нар. Ничтожно; ни къ чему не годно.
Подобати, -баю, -єш, гл. 1) він подобав. Ему понравилось. Ой ти, Авраме, старіш чоловіче, подобав єсь собі жити в небі вічне. Чуб. Отця і матку налаяла, вона їх налаяла і не подобала. Макс. 2) Идти, приличествовать. Так подоба, як сліпому дзеркало. Ном. 3) Походить, быть похожимъ. На що таке подобає земля: чи на скриню, чи на коржа? Ком. І. 9.
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був. О. 1862. V. 106.
Травний, -а́, -е́ 1) Удобоваримый, съѣдобный. Левч. 167. 2) Питательный. Не хліб добрий, травний, не то що торішній, що не знать, що й їв. Кременч. у.