Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брех I, -ху, м. Лай. Тот пес має великий брех. Вх. Лем. 394.
Бунчати, -чу, -чиш, гл. = брунчати. Вх. Уг. 229.
Вістря, -ря, с. Остріе. Шух. І. 153, 175, 291.
Вуличний и вулишний, -а, -е. Уличный. Желех.
Ґвалтувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шумѣть, кричать. Ґвалтують, сказано, навспряжки цокотухи (жінки). Греб. 379. Чого (собаки) так ґвалтують? Стор. МПр. 112. Той чоловік став ґвалтувати. Драг. 184. 2) Производить насиліе, насиловать. 3) Производить тревогу, звать на помощь.
Забі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Начать жаловаться на свое положеніе.
Ме́мель, -ля, м.? Бідний батько схватив удруге мемеля од парубків ( = побито його) і пішов плачучи додому. Грин. II. 172.
Посмуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Погрустить.
Розбиш, -ша, м. Разбойникъ. Та тут по ціх лісах розбиші жили. Лебед. у.
Увольняти, -няю, -єш, сов. в. увольни́ти, -ню, -ниш, гл. = уволяти, уволити. Ввольни, Боже, мою волю: зостав мене удовою. Грин. III. 321.