Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Густи́й, -а́, -е́. Густой, частый, плотный. Хилітеся та густії лози. Мет. 24. Густа каша дітей не розгонить. Ном. Густий гребінець. Густий гай. Мет. 66. Густий, як патока. Густеє покривало. 2) Плотный, сильный. Густий віл. Камен. у. Де густа рука, не треба і дрюка. Ном. № 7361. Густа земля. 3) Многолюдный. Базарь густий, як ярмарок. Г. Барв. 401. 4) Обильный (объ урожаѣ). Врожай того літа не густий удався. Мир. Пов. І. 111., Ум. Густе́нький, густе́сенький.
Доноші́ння, -ня, с. Поднесеніе, подаваніе. Встаньте, бояре, встаньте, честь, хвалу дайте, наперед Богу і господарю, і куховарці за хліба поставління, за страви доношіння. Рк. Макс.
Закрі́па, -пи, ж. Скрѣпа. Указ за скріпою Гурчева.
Калашниця, -ці, ж. Пекущая калачи или продавщица бѣлаго хлѣба. Як не піду за Івана, піду я за Гриця, а у Гриця все пшениця, — буду калашниця. Чуб. V. 175.
Княжна, -ни́, ж. Княжна. І княжні своїй маленькій сорочечки шила. Шевч. 328.
Ми́дза, -зи, ж. Морда, толстое лицо.
Найгра́ти, -гра́ю, -єш, гл. Поиграть. Рудч. Ск. І. 76.
Розщіпати, -па́ю, -єш, сов. в. розщіпнути, -ну, -неш, гл. Разстегивать, разстегнуть. Розщепни ґудзики.
Садовище, -ща Мѣсто, гдѣ былъ садъ. Гайс. у.
Хомутний, -а, -е. Относящійся къ хомуту. Желех.