Бердів'Я, -в'я, с. соб. Берда? Свята пречиста закляла каміня, бердів'я.
Вороненя, -няти, с. = вороня. Ворон послав вороненя, воно й полетіло. Ум. вороненятко. Прилітає ворон з вороненятком.
Камбраття, -тя, с. соб. Товарищи. Ні Антосьо, ні його камбраття й не думали чванитися родом.
Квизнути, -ну, -неш, гл. Хныкать. І чого квизне?
Короля, -ля́ти, с. Маленькій король, дитя король. короля́тами называли козаки польскихъ и украинскихъ магнатовъ. ...Поки зрадники поспільства будуть великими достатками пишатись, нам правди, ситости, впокою від лядських королят не сподіватись.
Намовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. намо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Уговаривать, уговорить, убѣждать, убѣдить, склонять, склонить. Намовили її, щоб випросила собі Одарку. П'є в корчмі, гуляє, дівча намовляє: «Ходи, дівча, з нами, з нами двораками». 2) Наговаривать, наговорить, клеветать, наклеветать.
Підбурювати, -рюю, -єш, сов. в. підбурити, -рю, -риш, гл.
1) Поднимать, поднять, возбуждать, возбудить, подстрекнуть, возмутить.
2) Подливать, подлить. Жид таки підбурив водиці у горілку.
Присвячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. присвяти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Посвящаться, посвятиться, быть посвященнымъ кому, чему. 2) Дѣлаться, сдѣлаться святымъ. Пійду в черниці, вморю себе голодом, присвячусь молитвами.
Притичина, -ни, ж.
1) Препятствіе, задержка. Йому ніби не перепиняла дороги жадна притичина.
2) Приключеніе. Коли б не було нам якої притичини.
Розумець I, -мця, м. Умникъ. Бач, який найшовся розумець.
