Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хоругва

Хоругва́, -ви, ж. = корогва. ЕЗ. V. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 411.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРУГВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРУГВА"
Волинь, -ні, ж. Волынь.
Галявна, -ни, ж. = галява.
Гукало, -ла, с. Птица = Бугай. Ardea stellaris. Вх. Пч. І. 16. II. 8.
Дали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Отдалять.
Діжчи́на, -ни, ж. Плоховатая кадка, п. квашня. Дівчина як дівчина, а черево як діжчина. Посл.
Запоми́йнити, -ню, -ниш, гл. Наполнить помоями, занять для помой, испачкать помоями. Запомийнив чавун: узяв та помий налив. Конст. у.
Позанехаювати, -хаюю, -єш, гл. = позанедбовувати.
Скапарити, -рю, -риш, гл. = скапарати. Желех.
Суятниця, -ці, ж. Ж. р. отъ суятник. Желех.
Хроб, -ба, м. = робак = хробак 1. Стерво точили обридливі хроби. Гн. II. 96.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОРУГВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.