Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хортуна

Хортуна, -ни, ж. = хвортуна. КС. 1884. І. 31. Ой хортуно зрадливая, що ж ти виробляєш? Дала серцю зазнатися, з милим розлучаєш. Чуб. V. 418.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 411.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРТУНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРТУНА"
Манта́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Точить косу мантачкою. Мнж. 185. Косу мантачити. Черниг. у. 2) Тратить, мотать.
Обтопитися, -плюся, -пишся, гл. Окончить топку.
Окрутнути, -ся. Cм. окручувати, -ся.
Підродити, -джу́, -диш, гл. Уродить, родить. Не літо ніщо не підродило.
Полікарювати, -рюю, -єш, гл. Пробыть врачемъ нѣкоторое время.
Скотиняка, -ки, ж. = скотинюка. Харьк.
Таборування, -ня, с. Стояніе лагеремъ. Шейк.
Хибний, -а, -е. Ошибочный. Желех.
Чорнобильник, -ка, м.= чорнобил. ЗЮЗО. І. 112.
Шонтавий, -а, -е. = шанталавий. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОРТУНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.