Вершок, -шка, м.
1) Ум. отъ верх.
2) Дно шапки съ наружной стороны.
3) Верхняя часть очіпка.
4) Та часть курительной трубки, въ которую кладется табакъ.
5) Истокъ рѣки. Де річка Лива взяла свої вершечки.
6) Вершокъ. Лисина у шість вершків.
7) Сливки; сметана. Зо всіх гладишок чисто було вершечки поз'їдаю, наче той кіт. Cм. верхнина. Ум. вершечок.
Дові́чний, -а, -е. Вѣчный, которому конца не будетъ. Щастя дочасне, а злидні довічні. Засни, серце, довічним сном! Довішня отрута.
Збі́раний, -а, -е. 1) Собранный. Збіраним колосом не напхаєш рота. 2) О молокѣ: збіране. Снятое.
Лю́брик, -ка, м. и лю́брика, -ки, ж. Вапъ (красный карандашъ).
Назворо́т нар. Навыворотъ, наоборотъ. І все робили назворот.
Поголубіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться голубымъ.
Понадсипати, -па́ю, -єш, гл. Надсыпать (во множествѣ). Мабуть понадсипаю потроху пір'я з подушок, а то мати такі тугі понасипали.
Святитель, -ля, м. Святитель. І святитель не поможе, як іскажуть «Святий Боже!»
Сипати, -плю, -плеш, гл. 1) Сыпать. Сип сюди борошно. Чи засміється, чи застыдиться, — так искри і сипле з очей. Так аж снігом сипле за шкуру. 2) Лить, наливать. Ой пє козак да горілочку, а шинкарочка сипле. Ой сип сирівець та криши опеньки. Сип воду! 3) Лить, отливать изъ металла. 4) О сѣти: выбрасывать въ воду. Сипати невід. 5) Шоссировать, мостить камнемъ (дорогу). Дорога широка, сипана камньом.
Торопитися, -плюся, -пишся, гл. Пугаться, робѣть. Чого він торопиться, оцей тороплений кінь?