Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біжачий, -а, -е. = Бігучий. Голосочок був у неї наче струмочок прудко біжачий. МВ.
Бурлацький, -а, -е. Принадлежащій бурлаці, къ нему относящійся, свойственный ему. Молодий бурлацький син. Рудч. Чп. 115. Ніхто не заплаче по білому тілу по бурлацькому. Рудч. Чп. 153. бурлацьке сонце. Луна, — шутливое названіе, данное потому, что бурлакам часто приходится ходить ночью, скрываясь. бурлацький отче-наш. Шутливая молитва, въ которой просятъ избавленія отъ разныхъ бѣдъ жизни бурлак. О. 1861. X. Св. 50.
Відпічнути, -ну, -неш, гл. = відпочити. Желех.
Журі́ння, -ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння. Мет. 249.
Закони́ти, -ся. Cм. законя́ти, -ся.  
Костомаруватий, -а, -е. Ширококостый. Широке костомарувате чоло, ніби воляче. Г. Барв. 22.
Костомаха, -хи, ж. = костомара. Желех.
Огняник, -ка, м. Птица Lanius ruficeps. Вх. Пч. II. 12.
Побучавіти, -вію, -єш, гл. Разбухнуть.
Спасів, -сова, -ве Спасовъ. спасова борода. Пучекъ несжатыхъ стеблей хлѣба, обыкновенно связываемый на концѣ сжатой нивы жнецами. Чуб. III. 226.