Аби́-б, сз. 1) Дабы, чтобы, лишь-бы. Я гроші дам, аби він зробив. Аби люде, а піп буде. Посл. Аби день до вечора. Лишь-бы день прошелъ. Я то зроблю, аби б було, як ви кажете. Аби́-м, аби́-х. Чтобы, пусть. Аби-м так здоров був! Аби-х так жила! (Божба). Ogon. 157, 7. Вх. Зн. 1. 2) Аби́-де. Гдѣ бы то ни было, гдѣ-нибудь, гдѣ попало. Та я абиде захропу. 3) Аби́-коли. Когда-нибудь, когда-бы то ни было. В Лубенщині... на дощ викидають помело і кочерги і викидають не тільки весною, а і аби-коли. Ном. с. 282, № 576. 4) Аби́-куди. Куда-нибудь, куда-бы то ни было, куда попало. Неси сміття аби-куди! 5) Аби́-то. Лишь-бы, какъ-нибудь, такъ себѣ, шутя. Він усе робить аби-то. 6) Аби́-хто. Кто-нибудь, который-нибудь, всякій. Та це і аби-хто зробить. Побить, то й аби хто знайдеться, — от инше діло пожалувать. Ном. № 4072. 7) Аби́-чий. Чей-нибудь, чей-бы то ни было. Оттак чини, як я чиню, люби дочку аби-чию: хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Шевч. 183. 8) Аби́-що. Что-нибудь, кое-что, что-бы то ни было. Та будеш там робити аби-що, — от, аби не гуляти. Нехай тобі аби-що! А чтобъ тебѣ! Ном. № 3257. Иногда употребляется какъ существительное въ значеніи: малозначительная вещь, негодная вещь, человѣкъ, не заслуживающій вниманія, уваженія. Дав таке аби-що, — тільки на смітник викинути! От, якесь аби-що! а величається мов яка цяця! 9) Аби́-як. Какъ-нибудь, какъ попало. Одружись! Чому ні? — А тому ні, каже Гриць, що любої пари не знайшов, а побратись аби-як не гоже. МВ. І. 64. Ти все робиш тільки аби-як. 10) Аби́-який. Какой-нибудь, какой попало. Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак. Котл. Ен. VI. 44. 11) Съ отрицаніемъ эти выраженія принимаютъ значеніе чего-то важнаго, не зауряднаго, напр.: Це чоловік не аби́-який, т. е. не изъ заурядныхъ. Це зовсім не аби-що, щоб про його так казати. Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не аби-що він. Гліб. 82.

Ді́донько, -ка, м. Дѣдушка. Ум. отъ дідо. Ой, дідоньку, дідоньку, шовковая борода. Н. п.

Которий и котрий, -а, -е., мѣст. 1) Какой. Три пани — єдні штани: котрий успіє, той і штани надіне. Ном. № 1180. Не знаєш, з котрого боку зайти. Ном. Которий би міг турчин-яничар сей сон одгадати, міг би йому три гради турецькії дарувати. Дума. 2) Какой-нибудь. Як доживе було которий запорожець до великої старости... то наб'є черес дукатами, та забере з собою приятелів... та й іде з ними в Київ бенкетувати. К. ЧР. 84. Часом несподівано котора дівчина вбіжить до мене з будинку. МВ. (О. 1862. III. 43). 8) Иной. Як которий, то й навчиться, а сей — ніколи. 4) Нѣкоторый, одинъ, другой... Та в тій школі так: котрий пише, котрий читає, а котрий то й байдики б'є. — Которих дівчат то матері не пустили в дружки, которі й сами не пішли. МВ. І. 41.

Недоступ, -пу, м. Конь или волъ, котораго заднія ноги не покрываютъ слѣда переднихъ. Александровск. у. Мнж. 186.

Околотиця, -ці, ж. = околиця 1. Вона.... на всій околотиці перва була ткаля. ЗОЮР. II. 42.

Сердачина, -ни, ж. = сердак. Озьму я сі вбого дівча в одній сердачині. Гол. II. 396.

Старка, -ки, ж. 1) Водка-старка. 2) Пѣнка, пленка на кипяченомъ молокѣ.

Угнати 2, -ся. Cм. уганяти, -ся.

Уповати, -ваю, -єш, гл. 1) Разсчитывать, уповать, надѣяться. Ой на що ж ти, доню, уповала, що ти чорноморця сподобала? — Я вповала, мамцю, на жупани, я ж думала, буду за ним пані. Уман. у. 2) не вповати. Не обращать вниманія. Не вповала на худобу, а на його вроду. Мет. 83. І де лишків сорок тисяч; козак на те не вповає — мед-вино кругляє. Мет.

Шевелюха, -хи, ж. Названіе змѣи въ заклинаніи отъ укуса гадюки. У полі золота груша, на золотій груші золоте гніздечко, в золотім гніздечку гадюка-шевелюха, цариця. Грин. II. 38.