Гебан, -ну, м. Эбеновое или черное дерево. Як з гебану волос чорний.
Жари́на, -ни, ж. Раскаленный уголекъ. Кадив, кадив (піп), а це якось жарина з кадильниці й упала да попові в халяву. Ум. жари́нка. Став ті жаринки вигрібать.
Змерлий, -а, -е. Умершій.
Корчів, -чо́ва, м. = корчага.
Крути́ти, -чу́, -тиш, одн. в. крутну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Крутить, окручивать, свивать. Чоловік крутить, а Бог роскручує. Перевесла дівчата в полі крутили. Крути́ти мотузи́. Вить веревки. 2) Крутить, вертѣть. В віконце поглядає, чи крутить завірюха. Лисичка... крутнула хвостиком. Крути́ти но́сом. Быть недовольнымъ. 3) Интриговать. 4) Крути́ти веремі́я. Дѣлать быстрыя атаки. Ніхто краще його не ставав до бою, ніхто не крутив ляхам такого веремія.
Лести́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Подольщаться, подлаживаться. Леститься, як у пазуху не влізе. Хоть як вона буде до тебе леститься, а ти їй усії правди не кажи. Давай уже хоть коло сього леститись: оце, кажуть, пан так пан!
Поболіти, -лію, -єш, гл. Перенести болѣзнь. Дай, Боже, в добрім здоров'ї поболіти. (Кажуть тому, хто удає з себе хворого).
Позверховно нар. Поверхностно.
Таранник, -ка, м. Рыба лещъ, Abramis brama L.
Хрещатий, -а, -е. 1) Крестообразный, крестовидный. Хрещатий барвінок. Ворота дощані — хрещаті.
2) Имѣющій на себѣ изображеніе креста. Червонії, хрещатії давнії корогви.
3) Хрещата плахта. = хрещатка.
