Голубця́, -ці, ж. Голубыя нитки. Хустки.... перетикані заполоччу та голубцею.
Гу́сельниця, -ці, ж. Гусеница.
Ли́тися, ллю́ся, ллєшся, гл. Литься. Ні п'ється, ні ллється, ні в чарці не остається. А в тії дівчини, а в тії молодої аж на землю сльози ллються. Столітнії очі як зорі сияли, а слово за словом сміялось, лилось.
Обнімати, -ся, гл. = обіймати, -ся.
Одногніздки, -ків, м. мн. Изъ одного гнѣзда.
Познака, -ки, ж. Мѣтка, знакъ, примѣта. Хиба під вечір або дуже зраня можна здогадатись, що там села, бо дим зніметься, а другої познаки нема, — сказано, в яру. Познаки нема.
Покійниця, -ці, ж. = небіжчиця. Я згадала покійницю няньку. Ум. покійничка.
Розголосити Cм. розголошати.
Сконати, -на́ю, -єш, гл. Скончаться, умереть. Бодай тії не сконали, що нас розлучили. Гриць сконає, нім когут запіє.
Солодити, -джу, -диш, гл. 1) Подслащать. 2) Услаждать. Став солодити свою думу гульнею. 3) Въ игрѣ въ солодю́чку — бить палкой по направленію къ партнеру сви́нку (шаръ деревянный или иной). 4) Заниматься онанизмомъ.
