Відколювати, -люю, -єш, сов. в. відколоти, -лю, -лиш, гл. Откалывать, отколоть, отщепливать, отщепить.
Лейстро́ви́й, -а́, -е́ Реестровый. Тоді сироту Степана, козака лейстрового, отамана молодого, турки-яничари ловили. Тільки обізвався писарь військовий, козак лейстровий. .
Мінли́вий, -а, -е. Мѣняющійся, измѣнчивый.
Повідстобурчувати, -чую, -єш, гл. Оттопырить (во множествѣ).
Посунути, -ся. Cм. посувати, -ся.
Протюкати, -каю, -єш, гл. Крикнуть на кого тю. Протюпайте на його, що він чорт-зна-що робить.
Стовбула нар. Стремглавъ, внизъ головой. Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став. Стовбула перекидатись.
Тирикати, -каю, -єш, гл. 1) Плохо играть на скрипкѣ. 2) Играть качалкою на маґільни́ці.
Торочити 1, -чу, -чиш, гл. Обшивать бахромой. В сусідоньки я була, рушнички торочила.
Чаєчка, -ки, ж. Ум. отъ чайка.
