Відпуститель, -ля, м. Отпускающій. Я Іван Хреститель, — гріхам відпуститель.
Вітрів, -рова, -ве Принадлежащій вѣтру. Жене, як вітрів батько.
Мотузя́ний, -а, -е. Веревочный. Мотузяна шлея. Залізна кобила, мотузяний хвіст. (Заг. голка з ниткою).
Нуждота, -ти, ж.
1) = нужда.
2) Болѣзнь. Бог дасть нуждоту, Бог дасть, що й оздоровить.
Обіперти, -ся. Cм. обпірати, -ся.
Одурити, -рю́, -риш, гл. Провести, обмануть. А найкраще б зробив св. Петро, як би одурив чорта, бо одурити таку погань нема гріха.
Попідв'язувати, -зую, -єш, гл. Подвязать (во множествѣ). У саду дерева попідв'язувала.
Поріб'я, -б'я, с. = поребрина.
Пошкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пошипѣть, потрещать (на огнѣ) — (о жирѣ, маслѣ и пр.).
Узаочі нар. Заочно.
