Долупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Окончить отковыриваніе, отдѣленіе слоевъ или отламываніе чего.

Ма́ти II, -маю, -єш, гл. 1) Имѣть. Ой мала вдова сина сокола. Макс. І любив, і кохав, собі дівчину мав. Мет. 25. Отже матимемо зятя! Левиц. І. Яка коса глас довгий має, здає — ота й лучше. Харьк. у. Терпи, тіло: маєш, що-сь хотіло. Ном. № 7073. Ой мати, мати, ти жалю не маєш! Мет. 70. Ой повінь, вітроньку, а з гори в долину, де маю родину. Мет. 244. Маєш що їсти? Ну й їж мовчки! ось, маєш книгу! На, возьми книгу! от тобі й маєш! Вотъ тебѣ на! матимеш із їм кло́поту (робо́ту)! Будетъ тебѣ съ нимъ хлопотъ! Дідона ж мала раз роботу, як з ним побігла на охоту. Котл. Ен. І. 25. бог має. Нѣтъ. За Ганною навіть піп не йшов, бо ховати Бог мало защо. Левиц. І. 76. чорт-має, ма. Нѣтъ. Є гроші? Чорт-ма й копійки! Въ слѣд. примѣрѣ мати знач. родить: Кажуть люде, — чого я така гожа? Мене мати тоді мамі, як зацвіла рожа. Грин. III. 156. 2) Намѣреваться, быть, намѣреннымъ, предполагать. Щось маю казати тобі — іди сюди! Кому Господь має що дати, то дасть і в хаті. Ном. Козак дівку вірно любить, — заняти не сміє: тим я її не займаю, що сватати маю. Мет. 105. А се сі воли за що маєте продати? Камен. у. Голуб голубоньку да покинути має. Мет. 78. Я мав заколоти свиню, та шкода, бо молода ще. Черк. у. Він... зараз постеріг, що то його мають виряжати з дому. Левиц. І. 245. Через тиждень Леонид Семенович мав виїхати до Київа. Левиц. І. Ой мала я журитися, — нехай на Петрівку. Макс. 3) Быть должнымъ. Як вас, паничу, маємо звати? Харьк. у. Маєш робити, то роби по правді, не виляй. Чи зійшло сонце? Мало зійти вже. Камен. у. 4) Съ неопредѣл. накл. глагола переводится безличной формой: придется. Ой знаю, знаю, кого я кохаю, тільки не знаю, з ким жити маю. Мет. 78. А ти маєш з їм укупі робити. 5) мати за кого, за що. Считать кого кѣмъ, чѣмъ. Жінка, що сама відбувала б жнива, мала б себе за вдову і народ би ганив за се чоловіка, що він хліба святого вкупі не заробляв із жінкою. Г. Барв. 147. Мене люде за дурного мають. Г. Барв. 343. Він не має мене за матір. Н. Вол. у. він не має мене за устілку. Онъ считаетъ меня ни во что. Н. Вол. у. 6) має-бути = мабуть. Має-бути панич простив. МВ. І. 55. 7) маючи звичай. Соблюдая приличіе. 8) мати злість на ко́го. Злобствовать на кого. Злість на мене має Кость. Н. Вол. у. 9) мати на мислі. Предполагать, думать. Скажи, мені, серце моє, що маєш на мислі? Мет. 63. 10) мати на пеньку. Помнить, держать въ памяти. Я на пеньку собі маю, що він казав мені, той ворожбит-циган. Камен. у. 11) мати на о́ці. Не спускать съ глазъ. Св. Л. 70.

Мольфа́рь, -ря́, м. Злой духъ, разно видность чорта. Мольфарі накликують усяке лихо на людей, на їх маржину, на їх майно. Шух. І. 43.

Облетіти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Облетѣть (вокругъ); переносно: быстро обѣжать. Мов сизая голубонька село облетіла. Шевч. 2) Обсыпаться. Щось її (грушу) трусить: вже грушки обсипались і лисця облетіло. Рудч. Ск. І. 66.

Окрутити, -ся. Cм. окручувати, -ся.

Пантрувати, -ру́ю, -єш, гл. Смотрѣть, присматривать, высматривать; заботиться о чемъ. Не п'є меду, чайки лічить, по морю пантрує. Мет. 374. А цісарської служби було пантрую, як ока в голові. Федьк. Мотря... дітей пантрує й годує. Мир. ХРВ. 126. Пантрували огнища. Грин. II. 182 — 183.

Позмітувати, -тую, -єш, гл. 1) = позмітати. Усе позмішувано, позгрібувано. Г. Барв. 193. 2) Сбросить съ чего (во множествѣ). Пішов, тото позмішував з себе, іде... обідраний. Гн. І. 52.

Поперекуповувати, -вую, -єш, гл. Перекупить (во множествѣ).

Смальнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ смалити. 1) Прижечь, жигнуть. 2) Сдѣлать что либо съ силой въ одинъ разъ, напр. ударить, стукнуть и пр. Грім як смальне.

Трибок, -бка, м. Ум. отъ триб.