Відставати, -таю, -єш, сов. в. відстати, -тану, -неш, гл. 1) Отставать, отстать. А того я (зозуля) кую, що від вас відстаю, мої чорні галочки. Од одного берега одстав, та до другого не пристав. 2) Отставать, отстать, отдѣлиться, отклеиться. Як помазав спину, — аж шкура одстала. 3) від журботи відстати. Отдохнуть отъ заботъ, печали. Нехай (чоловік-п'яниця) спить, нехай лежить, та нехай не встане. Нехай твоя бідна головонька од журботи одстане.
Гидомир, -ра, м. Гадкій, отвратительный человѣкъ. Та й вибрала ж якого гидомира! Лесь поганішого й на світі не було.
Допо́рати 2, -раю, -єш, гл. Докончить прибирать. Тут усе недопоране, завтра святки, а вона хурк! пішла до матері — от і добре!
Несподіваність, -ности, ж. Неожиданность.
Обіщати, -щаю, -єш, гл. обіцяти.
Розжируватися, -руюся, -єшся, гл. Раздурачиться, расшалиться.
Сильний, -а, -е. 1) Сильный, крѣпкій, могучій. Хоч не сильна, аби двір закрасило. Тут є сильний лицарь. 2) Дающій силу, мощь. У змія єсть дві бочки: у одній вода силна, а в другій безсилий. Як він з ким небудь бється, то сам пє силну воду, а другому дає безсилну. 3) Большой, сильный. Були на селі сильні багачі. Вона ще зроду не бачила такої сильної води. Прийшли у такий сильний ліс, шо йому і кінця-краю нема. На Різдво сніги сильні залягають. Що там за сильний ярмарок стає. Ум. сильненький, сильнесенький.
Спокусливий, -а, -е. Искусительный, соблазнительный.
Трухлина, -ни, ж. = трухло. Ум. трухли́нка.
Цьопка, -ки, ж. Малость. Употребл. какъ нарѣчіе: цьо́пку. Немножко. Заждіт еще цьопку, най сі хоть урву зо дві грушки.
