Астро́но́м, -ма, м. Астрономъ. Один був астроном і небо добре знав і зорі так лічив, як той вівчар отару.
Блаватний, -а, -е. Шелковый.
Виділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. виділити, -лю, -лиш, гл. Выдѣлять, отдѣлять, отдѣлить.
Дзвенкач, -ча, м. пт. Зеленушка, Fringilla chloris.
Лобко́, -ка́, м. Лобастый человѣкъ, человѣкъ съ большимъ лбомъ. У мого батька був великий лоб, ток його і прозвали лобком.
Павіко, -ка, с. Вѣко глаза.
Патлач, -ча́, м. = патлань. Употр. также какъ насмѣшливое названіе для духовнаго лица.
Підволок, -лока, м. 1) Родъ рогатины, на которой перевозятъ плугъ. 2) Жердь, которую подкладываютъ подъ возъ въ томъ случаѣ, если въ немъ сломается ось или колесо.
Поздаровувати, -вую, -єш, гл. Надарить. Поздаровували люде погорільцям усякого хліба чимало.
Умлівати, -ваю, -єш, сов. в. умліти, -лію, -єш, гл. 1) Млѣть, обомлѣвать, обомлѣть. Не бачила сова сокола: як уздріла, аж умліли. Як уздріла Ганнусенька, на ніженьках вмліла. А в козака серце умліває, а в дівчини — кров'ю окипає. З жалю умліває. З голоду вмліває. 2) = упрівати 2. Борщ умлів уже добре.