Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витязький, -а, -е. Витяжскій. Усі поля обсіяли головами козацькими, козацькими, витязькими. Н. п.
Загрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. загрома́дити, -джу, -диш, гл. Загребать, загресть, закапывать, закопать. Живцем в землі їх загромадили. Котл. Ен.
Засо́льщик, -ка, м. Занимающійся соленіемъ рыбы на заводахъ. Черном.
Крикси, -сів, мн. Безсонница ребенка, сопровождаемая плачемъ. Ефим.
Лати́рник, -ка, м. Пройдоха? гуляка? Ювелірник-латирник. Ном. № 13615.
Мірко́ваний, -а, -е. Умѣренный, воздержанный.
Повкопувати, -пую, -єш, гл. Закопать, вкопать (во множествѣ). Де-не-де стояли повкопувані стовби. Стор. II. 14.
Понаписувати, -сую, -єш, гл. Написать (во множествѣ). Драг. 141. Вона взяла й понаписувала на усіх воротях. Рудч. Ск. II. 149.
Пошапкувати, -ку́ю, -єш, гл.кого́. Поздороваться или попрощаться съ кѣмъ, снявъ шапку. Пошинкували його да й кажуть. К. ЧР. 296.
Садикати, -каю, -єш, гл. Тузить, бить. Лубен. у.