Відпрохувати, -хую, -єш, сов. в. відпрохати, -хаю, -єш, гл. = відпрошувати, відпросити.
Обпірати I, -ра́ю, -єш, сов. в. обпе́рти и обіпе́рти, обіпру, -реш, гл. Опирать, опереть. Обпер драбину на стіну.
Перегорок, -рка, м. Пригорокъ. Синів ліс по горах та перегірках.
Позавмірати, -ра́ємо, -єте, гл. Замереть (о многихъ). Не можна мішати яйця під квочкою, бо курчата в них позавмірають.
Право I, -ва, с. 1) Право, законъ. Без суда й права. Так король і дав їм права. Шукати захисту під правом польським. 2) Тяжба, процессъ, дѣло въ судѣ. З Богом до права не підеш. А донька матір все проклинає, а син на вітця право тягає. Ой бо син вітця до права тягне. 3) Слѣдуемое. А ви, люде, знайте, наше право дайте: наше право — калача. 4) Образъ, манеръ, способъ. Вносить ту курку..., а там черепаха (з курки зробилася). Так як накрито було двома полумисками, так і в черепахи череп'я зверху і зісподу... То черепаха таким правом.
Прочвара, -ри, об. Уродъ, чудовище. Я не прочвара, не упирь.
Роздір, -дору, м. Часть повозки при заднихъ колесахъ.
Розіпясти, -ся. Cм. роспинати, -ся.
Самосуд, -ду, м. Самосудъ. Народнього самосуду герої. Крівавий самосуд.
Трибунал, -лу, м. Трибуналъ, судъ, судилище. Вже судили княжі віча, панські трибунали. Ми судимось громадським трибуналом.
