Бердинка, -ки, ж. Маленькій топоръ. Побіг я до мельника, позичив берданки, прорубав дупло.
Ганджар, -ру, м. Широкій татарскій кинжалъ. Татарина в-пень стинає, бунчук, ганджар, лук довжезний, ворон коня відбірає.
Зда́лека, зда́леку, нар. Издали, издалека. А то лихо, що боюсь, хоч здалека подивлюсь. Здалеку най ся гріє квасоля, бо пригорить.
Зослати, -шлю́, -шлеш, гл. = зіслати.
Колько нар. Колко. На стерні колько. Чи й у вас, як у нас, на леваді колько?
Люби́тки гл. ум. отъ любити. Уже нам ся сього року любитки не веде.
Люци́пер, -ра, м. Люциферъ, дьяволъ. Пойде Ірод сам до аду люциперу на пораду.
Посиротити, -чу, -тиш, гл. Осиротить. Маленькії дітки та й посиротила.
Хапаний, -а, -е. Краденый. Хоч латане, аби не хапане. Віддай, каже жінка, на церкву отой хрест, може він хапаний.
Чтити, чту, чтиш, гл.
1) = шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти.
2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити.