Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заразли́вість, -вости, ж. Заразительность.
Зашумува́ти, -му́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Кошар, -ра, м. 1) = кошик 1. Вх. Уг. 246. 2) = кошара. Вх. Лем. 427. Ум. кошарик. Вх. Уг. 246.
Ми́мрити, -рю, -риш, гл. Говорить невнятно, бормотать. Було часто... мимрить (уже гласу не було): «Ой хто лиха не знає»... Г. Барв. 357. І слухав я, як мимрило щось тихо. К. Іов. 10.
Міни́ти, -ню́, -ниш, гл. Мѣнять, промѣнивать. Що ж ти нам міниш, красная панно? — Єдному міна — шовкова хустка, другому міна — золотий перстень, третьому міна — сама молода. Чуб. III. 300.
Сичавиця, -ці, ж. = сочевиця. Грин. ІІІ. 486.
Сіни, -ней, ж. Сѣни. Коло сіней, коло хати ходить голуб сивий-волохатий. Мет. 10. Ум. сі́нці, сі́нечки.
Сповчити, -вчу, -чиш, гл. Сдѣлать, смастерить (съ трудомъ). Хату повчу та й не сповчу й досі. Вас. 208. Плахту наймичці яку сповчить. Вас. 208.
Старогрецький, -а, -е. Древнегреческій. Старогрецька віра. К. ПС. 48.
Цундравка, -ки, ж. Старая изорванная или въ заплатахъ рубаха. Желех.