Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Довінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Довѣнчать.
Дудуритися, -рюся, -ришся, гл. Топыриться, упираться со страху. Вх. Зн. 16.
Перехитувати, -тую, -єш, гл. Перекачивать, шатая наклонять. Ой у полі дві тополі, одна одну перехитує. Мил. 117.
Плюснути, -ну, -неш, гл. 1) Плеснуть. 2) Шлепнуться. Так і плюснув дідок наш у калюжу. Г. Барв. 189.
Поманячити, -чу, -чиш, гл. Виднѣться нѣкоторое время вдали.
Поприйматися, ма́ємося, -єтеся, гл. Приняться (во множествѣ).
Примчати, мчу́, -чи́ш, гл. Примчать. Примчали з казанок сивухи. Котл. Ен. Дідько і попа примчав. КС. 1882. X. 33.
Пручнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Рвануться, броситься. Як пручнувся з усії сили, то так од його усі й посипались. Полт. Пручнувся тікать, він за мною. Кобел. у. (Залюбовск).
Рискалина, -ни, ж. Рукоятка заступа. Хотин. у.
Ф- слова, начинающаяся сь буквы ф и не находящаяся ниже, Cм. на букву х, при чемъ ф = хв, а иногда х.