Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хитання

Хитання, -ня, с. Шатаніе, качаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 398.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИТАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИТАННЯ"
Ваготіти, -тію, -єш, гл. Тяготѣть. Желех.
Вічно нар. 1) Вѣчно. 2) До смерти. Як би ти не займав, то я б вічно була твоя. Рудч. Ск. II. 104.
Нада́ний, -а, -е. Способный къ чему, годный для чего. О. 1862. I. 72. (Олельк.).
Непритомний, -а, -е. Бессознательный, безпамятный. Г. Барв. 386. непритомним бувши. Въ безпамятствѣ.
Перевінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Обвѣнчаться.
Піснотворній, -я, -є. Творящій пѣсни. Піснотворній ґеній. К. ХП. 129.
Проскуриця, -ці, ж. = проскура. Яра пшениця — на проскурицю. Чуб. III. 390.
Путрити, -рю, -риш, гл. 1) О дымѣ: валить. А дим з вікна так і путрить. Кролев. у. 2) Пушить, ругать. Як зачала вже їх путрити за те! Зміев. у.
Розбалакувати, -кую, -єш, гл. 1) Разговаривать. 2)кого́. Уговаривать, увѣрять, наговорить кому. Почали (пани) царя розбалакувати та й завірили, шо це правда. Мнж. 83.
Розм'якушити, -шу, -шиш, гл. Расплющить, раздавить. Сів та й розм'якушив квітку. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИТАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.