Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хистко

Хистко нар. Шатко. От же й тепер він, бачця, той же, да ні: усе в його стало якось хистко. К. ЧР. 318.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 398.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИСТКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИСТКО"
Березень, -зня, м. = березіль. 22 березня 1838 року я глянув із неволі на світ божий. Шевч. (О. 1862. VI. 15).
Дозира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. дозріти (дізріти), -рю́, -ри́ш, гл. 1) = Доглядати, доглянути. Вх. Лем. 410. Не будеш діток моїх дозирати. Мет. 351. Треба пильно тих лукавих ходів дозирати. К. Досв. 201. 2) Видѣть, увидѣть. Вх. Уг. 236.
Квартирочка, -ки, ж. Ум. отъ квартира.
Мо́зуль, -ля, м. = мозоля. Вх. Лем. 436.
Мора́льний, -а, -е. Нравственный. Не зупиняймося й моральним занепадом наших українців. К. ХП. 133. Од моральної втоми він не зміг стояти. Левиц. Пов. 68.
Набре́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажраться.
Нажи́во нар. На жизнь. Пив горілку не наживо, а на смерть. О. 1861. X. 32.
Пообпарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Опариться (о многихъ).
Успівати, -ваю, -єш, сов. в. успіти, -пію, -єш, гл. Успѣвать, успѣть, поспѣть. Ой не вспіла дівчинонька край віконця сісти. Мет. 90.
Шиб, -би, ж. Образъ, видъ, фигура. Вх. Зн. 82. Также и м. р.: шиб, бу. не таким ши́бом. Не такимъ манеромъ. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИСТКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.