Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хирбет

Хирбет, -ту, м. Спина. Гн. I. 193.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 398.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИРБЕТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИРБЕТ"
Бабухатий, -а, -е. Пузатый, брюхастый. Вх. Лем. 389.
Бойківщина, -ни, ж. Мѣсто жительства бойковъ — погорье стрыйскаго и самборскаго уѣздовъ въ Галиціи. Гол. І. Вступл. 712.
Глибокість, -кости, ж. Глубина, глубь. К. Бай. 106. Розступися, синє море, в своїй широкості, нехай же я життя скончу в твоїй глибокості. Чуб. 378.
Грабува́ння, -ня, с. 1) Грабежъ. Черк. у. 2) Взятіе движимости за долги. КС. 1889. ѴІІ. 670. 3) Взысканіе податей.
Жахли́вість, -вости, ж. Пугливость.
Кигиця, -ці и киги́чка, -ки, ж. = кигитка. Желех.
Надо́ювати, -до́юю, -єш, сов. в. надої́ти, -дою́, -їш, гл. Надаивать, надоить.
Незлобливість, -вости, ж. Незлобіе.
Проверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко прокричать.
Столярня, -ні, ж. Столярная мастерская.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИРБЕТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.