Відлука, -ки, ж. Отлученіе; отдѣленіе отъ чего либо.
Гарматка, -ки, ж. Ум. отъ гармата.
Догово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. договори́тися, -рюся, -ришся, гл. Договариваться, договориться. Хто мовчить, той двох навчить, а хто говорить, той договориться. Договорились до синього пороху.
Заріча́ний, -а, -е. Любящій противорѣчить. Добре, що ви такі собі на натуру плохі, — байдуже, мовчите собі; а як мій син, то лихо! Йому слово чи дві, а він тобі десять, — такий зарічаний, усе насупроти йде.
Лигоми́на, -ни, ж. и пр. = лагомина.
Нічогий, -а, -е. 1) Плоховатый. Брати взяли собі лучних (коней), а дурню остався на(й)гірший, нічогий.
2) Сносный. Наш господарь чоловік собі нічогий.
Прадідний, -а, -е. = прадідівський.
Проговіти, -вію, -єш, гл.
1) Проговѣть.
2) Истратить на говѣнье. Копійок 30 проговіла.
Скотарчук, -ка, м. Мальчикъ скотникъ, пастухъ рогатаго скота.
Утори, -рів, ж. Желобокъ на краяхъ бочки, въ который вставляютъ дно. слабий, слабкий на вто́ри. а) Не умѣющій удержать въ себѣ газовъ. б) Несдержанный. Богині в гніві ті оке баби і так же на утори слабі. Бабка на утори слабка. — розійшлися. Навонялъ. — розсо́хлися. Умочился.