Губа́тий, -а, -е. 1) Имѣющій большія губы, толстогубый, губастый. Багатая-губатая, а ще к тому пишна, а вбогая-хорошая, як у саду вишня. 2) Губа́тий віл. Волъ съ большой мордой.
Жи́ти, -живуҐ, -ве́ш, гл. 1) Жить, существовать. Добре в світі жити попові, лікареві та котові. Живи правдою святою. 2) — з чо́го. Жить чѣмъ, имѣть средства къ существованію. Піп живе з олтара, а писар з каламара. 3) Жить, обитать. Ой не видно його дому, тілько видно дубчик, коло його недалеко живе мій голубчик. 4) — з ким. Жить съ кѣмъ. Він з братом добре живе. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш. Скажуть воріженьки, що я жив з тобою. жи́ти як ри́ба з водо́ю. Согласно жить. Я б жив з тобою, як риба з водою.
Зачорні́ти, -ні́ю, -єш Зачернѣть. Ледве-ледве зачорнів ус.
Золотоголосий, -а, -е. Сладкогласный. Геній народній создав Шевченка з його стихом золотоголосим.
Клус, -са, м. Рысь. Коні біжать клуса (клусом).
Миг, -га, м.
1) Мигъ, мгновеніе. А Гадюк уже в три мига вилетів на улицю.
2) мн. Перемигиванія.
Потанути, -ну, -неш, гл. Растаять. Вже багато потало снігу. Погинуть лихі люде, як той сніг нехай потануть.
Ростовпити, -плю, -пиш, гл. Раздвинуть толпу. Пропустімо ясних панів — сказав Тарас Сурмач, да й ростовпив своїх гостей. Розступились і дали проїхати.
Скорохвацький, -а, -е. Спѣшный, быстрый. Проміж таким скорохвацьким ділом ще вспів і трейчи кахикнути.
Цифра, -ри, ж.
1) Цифра.
2) мн. Особаго рода вензеля на брюкахъ или верхней одеждѣ изъ нашитыхъ снурковъ.