Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виль! меж. для выраженія вилянія. Сюди виль, туди виль — аж за п'ять миль. Ном. № 11417.
Гопцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Танцовать, плясать, топая. Ріжуть скрипки і бандури, дівчата гопцюють. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 102). 2) Скакать (о лошадяхъ). Під гаківницями гопцюють коні. К. ЦН. 169.
Залячи́ся, -жуся, -жешся, гл. Вгнѣздиться, расположиться въ норѣ. Скверщок заляжеся в нових будинках. Вх. Лем. 415.
Кальман, -на, м. = кайман. Шух. І. 175.
Лампаш, -ша, м. = ліхтарня 1. Вх. Уг. 249.
Межува́ти, -жую, -єш, гл. 1) Межевать. Ой уступив москаль у запорозьку землю та й став межувати, де слободи, де городи добре буде сажати. Н. п. 2) Граничить. Чернігівська губернія межує з київською. Черниг. у.
Похва, -ви, ж. = піхва. В похву шаблю не ховаю. Лукаш. 37.
Роскрасти, -ся. Cм. роскрадати, -ся.
Столя, -лі, ж. = стеля. О. 1862. VIII. 10.
Щепити, -плю, -пиш, гл. Прививать (деревья, оспу). Тоді як щепи ми щепили. Шевч. 495.