Вербинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ вербина.
2) Раст. Aster Amellus L.
Випсякувати, -кую, -єш, гл. Выругать какъ пса, сильно выругать.
Відпекуватися, -куюся, -єшся, сов. в. відпекатися, -каюся, -єшся, гл. Отдѣлываться, отдѣлаться. Живуть вони собі поки що нічого, та як вона відпекається від його.
Злотити, -чу, -тиш, гл. Золотить. Ширинку шила, золотом злотим.
Курінь, -ня́ ч. 1) Шалашъ, курень. Кругом мовчки подивилась; бачить — ліс чорніє; а під лісом край дороги либонь курінь мріє. 2) Иногда такъ называется вообще жилище или мѣсто жилища. Спершу жив він ув одній хаті на старому курені, а оце ходів зо два назад, виселився за царину. Въ Подольск. губ. говорятъ, приглашая войти въ хату: Хати наші на цвинтарі, а вас прошу до куріня. 3) Казарма у запорожскихъ казаковъ. Тебе козаки не злюбили і в курінь не пустили. У Стороженка употреблено въ значеніи казармы вообще: Біля мурованого костьоли стояли курені на три тисячі кварцяного війська. 4) Составная часть запорожскаго войска. 5) Часть села или города (имѣетъ обыкновенно и особое названіе).
Поблідлий, -а, -е. Поблѣднѣвшій. Чорняві хлопченята потомлені, поблідлі.
Побосіти, -сіємо, -єте, гл. Остаться безъ обуви (о многихъ). Побосіли у нас усі, — треба чоботи справляти.
Скатерть, -тя, м. Скатерть. З старого скатертя зробив скатертинку. Вили Марусі віночок та й покотили по столі, по квітчастому скатертю.
Франція, -ції, ж. Франція.
Шматянський, -а, -е. Тряпичный.