Гучни́й, -а́, -е́. 1) Звонкій, громкій, звучный. З себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної. 2) Веселый, шумный. Їй забажалося життя світового, гучного. Гучне весілля справили.
Доволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. доволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Доволакивать, доволочь, дотаскивать, дотащить. Ледве ноги доволік. Насилу доволік шкуру до криниці.
Зашолуди́віти, -вію, -єш, гл. Запаршивѣть.
Мокля́к, -ка, м. 1) Все мокрое. Солоний мокляк у штанях закляк. Загадка: огірок. 2) Болотистое мѣсто. 3) Трухлый предметъ. 4) Пустой орѣхъ. Сього року нема горіхів, а як є де який, то все мокляки. Лісковий оріх, що нема в нім зерна; коли на Івана дожджь іде, то вимокне.
Молитве́ник, -ка, м. Молитель. Помолись святому Миколаю молитвенику.
М'я́лиця и мня́лиця, -ці, ж. 1) Мялка для льна и конопли. 2) Мятая солома.3) Потасовка. Піди, ще й тобі м'ялиці дадуть.
Сіно, -на, с. Сѣно. Коли сіно в стозі, то забув о Бозі. Ум. сінце.
Фірманка, -ки, ж. Извозъ, извозничество, то-же, что и хурманка 2.
Хутір, -тора, м. Отдѣльная усадьба внѣ селенія, выселокъ. Як би з хутора, то б і повірила. З давнього-давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Ум. хутірець, хуторець, хуторо́к. Жила вдова хуторцем.
Шнирити, -рю, -риш, гл. Шнырять? Утята так і шнирять по над головами.
