Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відвинутися, -нуся, -нешся, гл. Отклониться, увернуться. Він на мене з києм, я насилу відвинувся.
Допо́ратися, -раюся, -єшся, гл. Домогаться. Іван доперається землі. Н. Вол. у.
Заболо́тний, -а, -е. Находящійся, живущій за болотомъ. Желех.
Молоча́ник, -ка, м. Рыба-самецъ. Вх. Зн. 37. Желех.
Мо́рскатися, -каюся, -єшся, гл. Шататься, слоняться. Старий уже встав та по двору морскається. Зміев. у.
Начервонити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать краснымъ.
Опікання, -ня, с. 1) Опеканіе. 2) Обжиганіе, опеканіе.
Поприкидати 2, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и прики́нути, но во множествѣ.
Розволочити, -чу́, -чиш, гл. 1) Розволокти. 2) — кого. Пріучить кого ходить куда либо, шляться, избаловать. Шо вка мене молодого та й розволочіла. Не я тебе волочіла, та й не моя ненька, а чорнії мої очі, чівочка гладенька; не я тебе та й волочу, сам же сі волочиш, замісць іти в полонинку, гуляєш поночі. Шух. І. 198.
Розгублюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розгубитися, -блюся, -бишся, гл. Растеривать, растерять вещи, растеряться. Розгубивсь, як швець з копиллям. Ном. № 6621. А я на їх задививсь та з волами розгубивсь. Мил. 100.