Бринькотіти, -чу, -чеш, гл. = бринькати.
Ге II, сз. Словно, будто, какъ. Ци достеріг єсь? — А чому бим не достеріг? Не так ге ви.
Дзвіни́чний, -а, -е. Относящійся къ колокольнѣ. Дзвіничний хрест.
Дочу́хна, -ни, ж. Дочь.
Мандрі́вка, -ки, ж. Странствіе; путешествіе. Заберу дітей я та піду в мандрівку. Ум. мандрівочка. Як узяв милий милу да за білу ручку да повів її да в мандрівочку. А нашому Василечку мандрівочка пахне.
Озьмінь = узьмінь.
Починок, -нку, м. 1) Начало = почин. Віл щось почав був говорить, да судді річ його з починку перебили. 2) Нитки на веретенѣ, заполненномъ совершенно. Туілько дідова дочка одвернеться куди небудь, то бабина дочка вуізьме да й змотає починок із її веретена на своє: от у єї і буільший починок стане. 3) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Ум. почи́ночок. Я раненько устаю, по два починочки попрядаю.
Приплющувати, -щую, -єш, сов. в. приплю́щити, -щу, -щиш, гл.
1) Сплющивать, сплюснуть, сдавить.
2) Прижмуривать, прижмурить глаза.
Росплюскнути, -ну, -неш, гл. Расплющиться. Як ударив я диню об землю, — вона так і росплюскала.
Цюлувати, -лую, -єш, гл. = цілувати. Як була я молодиця, — цюлували мене в лиця.
