Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хатчина

Хатчина, -ни, ж. Избенка. Над Прутом у лузі хатчина стоїть. Млак. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАТЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАТЧИНА"
Кавунник, -ка, м. Торговецъ арбузами.
Лебединка, -ки, ж. Сорт груші. Желех. Груша-лебединка. О. 1862. II. 48.
Пакілля, -ля, с. соб. Колья. Німота поморилась після дороги, поприпиняла до пакілля коней і лягла спать. Драг. 422.
Позакрівавлювати, -люю, -єш, гл. Окровавить (во множествѣ).
Прижити, -живу, -веш, гл. Прижить (дитя). Жила, жила удівонька та на край села, та прижила та удівонька сина сокола. Чуб. V. 976.
Розражати, -жа́ю, -єш, сов. в. розрази́ти, -жу, -зиш, гл. Раздражать, раздражить, растравлять, растравить. Зібралася моя родинонька, та й не розважає, тільки мою та смерть престрашную хуже розражає. Чуб. V. 4 42. Ще гірше разразила її серце. Мир. Пов. І. 123.
Самовидець, -дця, м. Очевидець. Міусск. окр. Були самовидцями. Єв. Л. І. 2.
Скотарчук, -ка, м. Мальчикъ скотникъ, пастухъ рогатаго скота.
Страховиння, -ня, с. = страховина. Кожне пригадує, як ще в запічку чувало страшне страховиння від бабусь. Г. Барв. 465.
Шура, -ри, ж. Сарай, навѣсъ. Звенигор. у. Найдеться й на тура тура. Федьк. Щось довге, наче шура, та таке довге, що з сіней і кінця не видно. Св. Л. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАТЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.