Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відсвічувати, -чую, -єш, гл. 1) Отражать, отсвѣчивать. У печі палає, ян у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок. МВ. (О. 1862. III. 57). 2) Отражаться.
Ворітенька, -ньок, ворітечка, -чок, мн. ум. отъ ворота.
Ґирли́ґа, -ґи, ж. Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. О. 1862.
До́лник, -ку, м. Мѣра жидкости въ двѣ осьмушки. Мнж. 179.
Катів, -това, -тове 1) Принадлежащій палачу. Пекла — бодай катових рук не втекла. Ном. № 12284. 2) Бранное слово, употребляемое подобно слову чортів, бісів. Той же козак... один шостак розгадав, да й той к катовій матері у корчмі прогуляв. Макс. іди собі к катовій матері! Иди къ чорту!
Натякати, -ка́ю, -єш, сов. в. натякнути, -кну, -не́ш, гл. Намекать, намекнуть. Ге! сказав він: ви обидві дещо проминули: тільки про їду й напиток сяк-так натякнули. Мкр. Н. 34.
Ночувальниця, -ці, ж. Ночлежница, ночевальщица. Конст. у.
Облечи, -чу, -чеш, гл. Надѣть. Облечу я жупан. Вх. Лем. 441.
Попортяний, -а, -е. = портяний. Гол. Од. 55.
Пузирь, -ря́, м. Пузырь.