Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Возільник, -ка, м. = возій. Зміев. у.
Ґа́здочка, -ки, м. Ум. отъ ґа́зда.
Зарегота́ти, -чу́, -чеш, гл. Захохотать. Мертвий би, здається, зареготав. Ном. № 12628.
Омаста, -ти, ж. Жирная приправа къ кушанью. Сіль — омаста, масло — окраса. Ном. № 12378.
Позмережувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и змережити, но во множествѣ.
Правдувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Быть правдой. Нема в світі правди, правди не зиськати, що тепер неправда стала правдувати. ЗОЮР. II. 101. 2) Жить по правдѣ. Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує. Фр. Пр. 123.
Представитися Cм. представлятися.
Процокотати, -чу́, -чеш, гл. Проболтать, протрещать.
Спахувати, -хую, -єш, сов. в. спахнути, -хну, -неш, гл. 1) Вспыхивать, вспыхнуть. Іскра до покутя спахнула (гості будуть). Ном. № 11797. 2) Вспыхивать, вспыхнуть (о румянцѣ), густо покраснѣть. Рум'янець густий спахував на личку. МВ. ІІ. 94.
Тюпотіти, -почу, -тиш, гл. Быстро идти. Вона.... аж тюпотить. Сим. 201.