Бурлити, -лю, -лиш, гл. Бурлить. Чути — щось гуде клекоче, бурлить страшніше самого грому.
Глубина, -ни, ж. глубокий, -а, -е и пр. = глибина, глибокий и пр.
Дити́на, -ни, ж. 1) Ребенокъ, дитя. Тоді мама біду знає, коли малую дитину має. Він мені за дитину рідну став. Знайти́ дити́ну. Родить дитя. Наряди́ти дити́ну. Родить дитя — преимущественно помимо брака. 2) Сынъ или дочь, хотя бы и взрослые. Чи я в тебе, мати, не твоя дитина, коли моя мука тобі дуже мила. Ба́тькова дити́на. ма́мина дити́на. Любимчикъ отца, матери. 3) Продава́ти дити́ну. Родъ игры. Ум. Дити́нка, дити́нонька, дити́ночка. Аби дружинна, дасть Бог дитинку. Ой кіт буде воркотати, дитиночка буде спати.
Накрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать. Як накричить на дітей!
Погорілище, -ща, с. Пожарище, пепелище.
Пороспростувати, -тую, -єш, гл. Расправить, выпрямить (во множествѣ).
Поспатися, спимо́ся, спите́ся, гл. Заснуть (о многихъ). Вони слухали, слухали й трохи не поспались.
Потилишник, -ка, м.
1) Подзатыльникъ. Геть, пріч, вбірайтесь відсіль к чорту, я вам потилишника дам. поти́лишниками нагодувати. Надавать подзатыльниковъ.
2) = крижівниця.
Спродаж, -жу, м. Продажа. У дядини були колеса на спродаж.
То-що. Cм. то.