Вартувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Сторожить, караулить. Я тебе буду вартувати тепер.
2) Стоить. Вона (праця) дома ж таки втроє більше вартує.
Му́ц, -ца, м. 1) Малорослая лошадь. 2) Мопсъ. Ум. му́цик.
Остень, -ня, м. = ості.
Перегучати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать издавать звукъ.
Розбишака, -ки, м. Разбойникъ, буянъ. Називають мене бурлакою, а мого товариша розбишакою. Яка ж ватага розбишак!
Росий, -а, -е. = русий. Розчеши росу косу.
Сапильно, -на, с. Ручка у сапи.
Сатаніти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣситься, злиться.
Таралишник, -ка, м. Раст. Gentiana cruciata L.
Чапля, -лі, ж. Цапля, Ardea. Довгий, як чапля. Нехай вас чапля розсудить.