Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Єдине́ць, -нця́ м. = єдина́к 1. Ум. єдини́чок, єди́нчик. КС. 1882. XII. 513. Бодай же море не процвітало, вічними часи висихало та що мого сина єдиничка, єдиничка у себе взяло. АД. І. 246.
Зала́плювати, -люю, -єш, сов. в. зала́пити, -плю, -пиш, гл. У плотниковъ: соединять концы бревенъ. Оце тільки ми підвалини залаплювали, а тепер візьмемось за дошки. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Коцький, -а, -е. Фамилія сказочнаго кота, произведенная отъ слова кіт (котський). Приходить до його лисичка, та й питає його (кота): Що ти таке? А він каже: я пан Коцький. Рудч. Ск. І. 23.
Молодя́тник, -ка, м. Волокита, дѣвушникъ. Харьк. у.
Папля, -лі, ж. Мокрая погода. Вх. Лем. 446.
Парубчина, -ни, м. = парубок. А дівчину парубчина давно виглядає. О. 1861. XI. 42.
Піддівоча, -чої, ж. Дѣвочка подростокъ лѣтъ 14-15. КС. 1883. XII. 698.
Прозірник, -ку, м. Раст. Hypericum quadranqulum. Шух. І. 21.
Процарювати, -рюю, -єш, гл. Процарствовать.
Чахнути, -ну, -неш, прош. в. чах, гл. Чахнуть. Будеш сохнуть, будеш чахнуть, смертоньки бажати. Чуб. V. 422.