Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хававкати

Хававкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о перепелѣ). Перепела хававкали. Мир. ХРВ. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАВАВКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАВАВКАТИ"
Гу́сочка, -ки, ж. Ум. отъ гусь, гуска.
Дзюб I, -ба, м. Клювъ. Угор. Ум. Дзю́бик, дзюбо́к.
Залива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зали́тися и залля́тися, -ллю́ся, -ллє́шся, гл. 1) Заливаться, залиться. Заливається сльозами. Чуб. V. 67. залива́тися рего́том. Сильно смѣяться. Заливався заливним реготом. Мир. ХРВ. 130. 2) Захлебываться, захлебнуться. Поринаєш, — не дай, Боже, заллєшся водою. К. Досв. 61. зали́тися кро́в'ю. Умереть отъ прилива крови. Люде, що живуть по-під нами, не падають з землі і не заливаються кров'ю. Ком. І. 8.
Копитальний, -а, -е. Богатый, съ капиталомъ. Копитальні люде. Вас. 210.
Латун, -на, м. Свита съ заплатами. ЧГВ. 1853. 61.
Опалини, -лин, ж. мн. Шелуха, соръ, отдѣляющіеся отъ зерна, когда его палають. Вх. Зн. 44.
Пірзний, -а, -е. = спорзний. Вх. Зн. 66.
Плюгавець, -вця, м. Гадкій, дрянной, презрѣнный человѣкъ. Пакосник ти паскудний! плюгавець! К. ЧР. 245.
Посвідувати, -ду́ю, -єш, гл. Засвидѣтельствовать. Нехай же перш люде скажуть, посвідують, чи вона до любови, по добрій злагоді йде за його заміж. Васильк. у.
Шапчорина, шапчури́на, -ни, ж. = шапчери́на. Мил. 51. На парубочках платтє все лиха да ряднина, а сірая да сірячина, а ізверху да шапчурина. Чуб. III. 38.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАВАВКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.