Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віджимати, -маю, -єш, сов. в. віджати, відіжму, -меш, гл. Выкручивать, выжимать, выжать мокрое бѣлье. А дівка — чорнявка порається у другій хаті — віджимає сорочки. Рудч. Ск. II. 151. Мотря стала віджимати сорочки з відмоки. Левиц. КС. 43.
Допо́рати 2, -раю, -єш, гл. Докончить прибирать. Тут усе недопоране, завтра святки, а вона хурк! пішла до матері — от і добре! Канев. у.
Клебан, -на, м. = клебаня. Угор.
Мо́рхнути, -ну, -неш, гл. Покрываться морщинами (о плодахъ)
Обріжка, -ки, ж. Ременная или веревочная часть кнута. Вх. Уг. 255.
П'яла. Cм. п'їла.
Ставниця, -ці, ж. = стайня.
Шалаш, -ша, м. = хата. Шух. I. 88.
Шамкий, -а, -е. Проворный, скорый. Шамка, легка, станом струнька. МВ. ІІ. 37. Шамкий у роботі. Черк. у.
Шуя, шуї, ж. соб. Сволочь, шваль. Сама шуя в корчмі. Н. Вол. у.