Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хабуз

Хабуз, -зу, м. 1) Грубыя сорныя травы. Желех. 2) = хабаз. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБУЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБУЗ"
Безталанниця, -ці, ж. Несчастная женщина, горемыка. Доню одинице та й безталаннице! Чуб. V. 744. Ум. безталанничка, безталанночка. Моя дочка безталанничка і бездольничка. Чуб. V. 753. А вона, безталанночка, поклонилась. МВ. І. 71. То ж ваша дочка безталанночка, що без долі вродилась, без щастя зросла. Чуб. V. 752.
Бервінок, -нку, м. = барвінок. ЕЗ. V. 96.
Левада, -ди, ж. Окопанное или огороженное мѣсто для сѣнокоса вблизи усадьбы. За городом левада, де збіралась громада. Ном. № 9091. Як би на вашій леваді та мій вітряк. Ном. 8968. Ум. левадка. Кушів левадку, поставив вітряк і довіку їв хліб. Кв.
Порошковий, -а, -е. звір. У охотниковъ: звѣрь во время отъ 1 октября по 1 марта. О. 1862. II. 62.
Рівнозначний, -а, -е. Однозначащій, равносильный смысломъ. Желех.
Скіки мѣст. = скільки. Наносив скіки йому треба було. Грин. II. 72.
Скорух, -ха, м. Дерево рябина. Вх. Лем. 466.
Товщати, -щаю, -єш, гл. 1) Толстѣть. Лебед. у. 2) Утолщаться.
Тре нар. Сокращ. треба. Тре тим рогом чесатися, котрим можна дістатися. Шейк.
Трейтяка, -ки, ж. Трехлѣтняя телка. Худібку мали в себе невеличку, теличку-трейтяку. Рудч. Ск. II. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАБУЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.