Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хабальний

Хабальний, -а, -е. Кокетливый; любодѣйный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБАЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБАЛЬНИЙ"
Віддавання, -ня, с. = віддання. Ум. віддаваннячко. Покинула сина та ще й не женила; покинула дочку на віддаваннячку. Н. п.
Забілі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Забѣлѣть. Забіліли сніги. Чуб. V. 806. День забілів. МВ. (О. 1862. І. 100).
Кривоклубий, -а, -е. Съ кривыми бедрами. Желех.
Ненаситець, -тцю, м. Раст. Astragalus glycyphylos L. ЗЮЗО. 1. 113.
Па́ня 2, -ні, ж. = пані. Хто йому паня: чи ти, чи я? Федьк.
Пралев, -ва, м. Самый сильный левъ? Я, — каже, — лев. — А я пралев. Чуб. II. 123.
Приблукати, -ка́ю, -єш, гл. = приблудити. Ходила вона, ходила та й приблукала до попа у слободу. Мнж. 37.
Скверність, -ности, ж. Скверность, гадость.
Сніжечок, -чку, м. Ум. отъ сніг.
Устряти Cм. устрявати устугва, -ви, ж. Полоса отрѣзанной кожи, ремень. Шух. І. 292.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАБАЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.