Байталуватий, -а, -е. 1) Неловкій, неуклюжій.
2) Неработающій, лѣнивый.
Вити 2, в'ю, в'єш, гл. Вить, свивать. На Благовіщення і птиця гнізда не в'є. Я собі та й вінки вила. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вильце в'ють. Синові дав волоки вити.
Дужечка, -ки, ж. Ум. отъ дужка.
Онука, -ки, ж.
1) Внука, внучка. Тепер сиди у запічку, колиши онуку.
2) Бабы повитухи называютъ такъ дѣвочекъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. онучка, онучечка.
Оперитися, -рюся, -ришся, гл. Опериться. В колодочки поки вбилось, оперилось.
Перевізник, -ка, м. Перевозчикъ; паромщикъ. Ум. перевізничок. Перевізнички мої! перевезіть до роду.
Поковтати, -та́ю, -єш, гл. Проглотить (многое). Море поковтало бідолах.
Сватач, -ча, м. Женихъ. Такий мі ся сватач уняв, што не моя руня; не моєї руні, не моєї версти, женитися било Янче, сіма роки перше: Сватали ї три сватачі. А їго кортіло за всіх дати, бо всі добрі ґазди. Ум. сватаче́нько. Ой надійшли сватаченьки попід береженьки, я гадала, що до мене, та вмила ноженьки.
Свид, -ду, м. 1) Раст. = свидина. 2) Большая, иногда до сажня длины, и хорошо завяленная палка. Тоді ще, як ти з свидом довгим, під сіраком сукняним добрим по Харькову собак лякав. 3) у сви́д на сви́д, у свиду. Недозрѣлымъ. Скосити у свид. У свид жати жито. У свид брати льон. Люде теє саське жито у свиду беруть, бо аби лишень трохи побреніло, то землю устеле. 2) на сви́ді. Моложавый. Він чоловік на свиді.
Скука, -ки, ж. Скука. Тобі од скуки тілько ловити мух.