Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Банкрутувати, -ту́ю, -єш, гл. Банкротиться. Желех.
Блювота, -ти, блювотина, -ни, ж. = блюваки.
Буцьо, -ця, с. Дѣтск. Яблоко. О. 1862. IX. 118.
Витхнутися, -нуся, -нешся, гл. = витхатися.
Жалі́ння Ii, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Усі до Марусі молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами та з науками. Тільки Маруся на усі питання і на ради усі: «він мені добрий і любий....» МВ. ІІ. 181. 2) Жалоба. Як став підростати, так уже не дуже й докучав жалінням Горпині, а тілько було все Ївзі росказує, що він страждає. Кв.
Зато́чувати, -чую, -єш, сов. в. заточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Закатывать, закотить. Ой деж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози. Н. п. Заточи воза в клуню. Н. Вол. у. 2)в пику. Ударить по лицу, дать въ морду.
Кривісінький, -а, -е. Совершенно кривой.
Папа I, -пи, м. Папа, римскій первосвященникъ. Чуб. I. 289.  
Риболовець, -вця, м. 1) = рибалка 1. Ой ви, хлопці, ой ви, риболовці, закидайте сіти через бистрі ріки. Н. п. 2) = рибалка 2. Вх. Пч. II. 14. Ум. риболо́вчик.
Шкарубнути, -бну, -неш, гл. = шкарубіти.