Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вижовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Жму́рити, -рю, -риш, гл. Щурить. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить. Ном. № 11309.
Зака́льок, -ка, м. = закалець.
Існий, існісінький, існісінько. Cм. істний, істнісінький, істнісінько.
Нямкало, -ла Дѣтская игра въ бросаніе палокъ. Тоже, что и шкопирта. Ив. 20.
Озвати, -ся. Cм. озивати, -ся.
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.
Повиволікати, -каю, -єш, гл. Выволочь, вытаскать (многихъ). Вони як поснуть, то хоч за ноги їх повиволікай. Харьк. у.
Прилетіти Cм. прилітати.
Упомку нар. Памятно, полнится. Мені се добре впомку, що він кликав нас. Екатер. у.