Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відливатися, -ваюся, -єшся, сов. в. відлитися, -діллюся, -ллєшся, гл. Отливаться, отлиться, назадъ литься. то ваші сльози їм одливаються — отомщаются. МВ. І. 28.
Відплюскувати, -кую, -єш, сов. в. відплюскати, -каю, -єш, відплюснути, -ну, -неш, гл. Отплескивать, отплеснуть.
Закамені́ти, закам'яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окаменѣть. А всім безбожникам уста закаменіють. К. Псал. 252. Закаменій ти, мій язику! Рудан. І. 28.
Заманя́чити, -чу, -чиш, гл. = замаячити. З жита заманячила дівоча постать. Мир. ХРВ. 6.
Намасти́р, -ра, м. Манастирь.
Охотливий, -а, -е. = охочий. Найбільше було дітвора охотлива слухати мене. О. 1862. V. 29.
Пастушок, -шка, м. 1) Ум. отъ пастух. 2) = пасту́шка 2. Вх. Пч. II. 12.
Свиноїзд, -да, м. Ѣздившій верхомъ на свиньѣ. К. ЧР. 339.
Шкаред, -ди, ж. = шкарідь. Вх. Лем. 485.
Шпотатися, -таюся, -єшся, гл. Спотыкаться. Вх. Зн. 83.