Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боєць, бойця, м. Боецъ. Там стрільці-бойці вдарили козу. Грин. III. 54. Оддалеку він чує бій крівавий і крик бойців, і голос отамання. К. Іов. 90.
Відмогтися Cм. відмагатися.
Ди́скос, -су, м. Дискосъ.
Злодіячка, -ки, м. Ум. отъ злодійка.
Могори́чник, -ка, м. Свидѣтель сдѣлки, получающій отъ обѣихъ договаривающихся сторонъ угощеніе и потомъ, въ случаѣ недоразумѣній, судья между ними.
Обшарпати, -паю, -єш, гл. Изорвать, оборвать (одежду). ЗОЮР. І. 133. Прогуля... усе з товаришами, а сам завжди ходив обшарпаний. Грин. II. 290. Такий обірваний та обшарпаний. Стор. І. 204.
Огулитися, -люся, -лишся, гл. Ошибиться, дать промахъ. Та й пан не огулився, що полюбив таку кралю. Лебед. у. Ізроду шкапи не купувавши та сам задумав купувати, — чи бач і огулився. Рудч. Ск. II. 276.
Осиковий, -а, -е. Осиновый. Сядь за осиковою бороною, то побачиш мою смерть. Рудч. Ск. І. 69.
Трейки нар. = тричі.
Фрика, -ки, ж. Насиліе, принужденіе. Яв я його по добру голубити, бо знав, що фрикою з ним і тілько не вдію. Федьк.