Запомага́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запомогти́, -мо́жу, -жеш, гл. Помогать, помочь, поддерживать, поддержать, давать, дать помощь. Я запоміг їх худобою, землею. Запомагав зубожене козацтво. Вони мене не запоможуть.
Зда́ти, -ся. Cм. здавати, -ся.
На́в'язь, -зі, ж. Навязчивость, привязыванье. Не йдімо повз корчму, бо там куми та побратими, то буде нав'язі багато.
Надужива́ння, -ня, с. 1) Злоупотребленіе. 2) Излишество, неумѣренность, пользованіе чѣмъ-либо сверхъ возможности. Яке безрозумне надуживаннє святих любови прав і жизні занедбаннє.
Одягти, -ся. Cм. одягати, -ся.
Осадитися, -джу́ся, -дишся, гл. Поселиться. Батько мій був з самих найпервіших січовиків, що осадились на Чортомлику.
Повнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться полнѣе. Ольжине лице повнішало й наливалось. Місяць що день, то й повнішає.
Понюшка, -ки, ж. = понюх. Табаки на понюшку.
Пошарпати, -паю, -єш, гл.
1) Изорвать, растерзать. Торбинку пошарпали на шматки.
2) Потрепать, потерзать, потормошить (кого). Зацькувала псами, пси її дуже пошарпали.
Цабе 1) меж., которымъ направляютъ воловъ направо. От він за батіг та й: «Гей, соб! цабе!» Цабе, худий, у ворота, яка харч, така й робота.
2) нар. Направо. Наші студенти повернули цабе та й перелізли в Сухобрусів садок.
3) Какъ существ. с. р. Важная, значительная особа. Ото велике цабе до волости приїздило. Він дума, що тепер уже дуже велике цабе.