Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гру́к меж. и пр. = Грюк и пр.
Закли́н, -ну, м. Заклятіе. Гроші ті (скарб) заклинені, бо той, що клав, казав: котра рука поклала, то та най їх озме. Отже той заклин мусить вигоріти. Шух. I. 44.
Заша́вкати, -каю, -єш и зашавкоті́ти, -кочу́, -тиш, гл. Зашавкать, зашамкать. Св. Л. 303. Зашавкотів старий. Св. Л. 309.
Кап II, -пу, м. волосовий кап. Родъ шерстяного мѣшка, въ которомъ пережаренное копоплянное сѣмя кладется въ маслобойню для выжиманія масла. Шух. I. 163.
Накоси́ти Cм. накошувати.
Негр, -ра, м. Негръ. Над товстими, як у негрів, губами стерчали руді вуси. Левиц. Пов. 179.
Почубитися, -блюся, -бишся, гл. Дать потасовку другъ другу. Підпиті ґазди нераз добре почубилися. МУЕ. III. 58.
Прикидливий, -а, -е. до чо́го. Старательный, любящій что. Я така була до діла прикидлива. Г. Барв. 223. Узяв жінку... до роботи не прикидливую. КС. 1887. VIII. 77.
Ряснота, -ти, ж. Обиліе, изобиліе (плодовъ, листьевъ). Екатер. у.  
Співець, -вця, м. 1) Пѣвецъ. Співець славутний Митуса. Кост. (О. 1861. ІІІ. 30). Замовк співець. О. 1862. VІІІ. 11, 2) Поэтъ.