Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фіїн

Фіїн, -на, м. = хрещеник. Шух. І. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФІЇН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФІЇН"
Бочалка, -ки, ж. Небольшой боченокъ. Де там барилко, то таки ціла бочалка: відер з п'ять або й більш трохи туди влізе. Брацл. у.
Мо́рва, -ви, ж. Тутовое дерево, Morus nigra, alba.
Навіди́ти, -ві́джу, -диш, гл. 1) = навідати 1. Желех. 2) навіди́ло його. Онъ обезумѣлъ, одурѣлъ. Кінь... побіг дорогою назад у село. Чоловік переймає, а він, — як навідило його, — все не дається перенняти. Драг. 143. Чи навідило твою маму? Що ти робиш? НВолынск. у. Cм. навіженство, навішений, навіджений.
Навко́лішки нар. На колѣни. Вона так і впала навколішки. Кв.
Переконання, -ня, с. Убѣжденіе.
Побриднути, -ну, -неш, гл. Надоѣсть, опротивѣть (о многихъ).
Понахапувати, -пую, -єш, гл. Нахватать (во множествѣ).
Протримати, -ма́ю, -єш, гл. Продержать.
Тупонути, -ну, -неш, гл. Сильно топнуть. Шейк.
Убуритися Cм. убурюватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФІЇН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.