Змружувати, -жую, -єш, сов. в. змру́жити, -жу, -жиш, гл. Закрывать, закрыть (глаза). Іще й очко змружить.
Кохати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Любить (кого-либо). Ой ти, дівчино, мислоньками блудиш, сама ти не знаєш, кого вірно любиш. Ой знаю, знаю, кого я кохаю, тілько я не знаю, із ким жити маю. Хто вірно кохає, той часто вітає. Батько й мати твої живуть при тобі і дякують... що ти їх при старости й кохаєш і поважаєш. 2) Взлелѣивать, возрощать, воспитывать (о дѣтяхъ, животныхъ, растеніяхъ). Кошару дитину кохала, любила, — крій себе не маю. Ой косо, косо, кохана, сім літ я тебе кохала! Cм. викохати.
Кричання, -ня, с. Крикъ. Кричання не своїм голосом.
Нава́жити, -ся. Cм. наважувати, -ся.
Обмахуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. обмахну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Обмахиваться, обмахнуться, отмахнуться. Обмахувався, оборонявся руками.
Оченько, -ка, с. Ум. отъ око.
Печище, -ща, с.
1) Дно печи.
2) Мѣсто, гдѣ была печь, а послѣ разрушенія дома осталась глина и кирпичъ.
3) Выжженное сонцемъ мѣсто.
Понахапувати, -пую, -єш, гл. Нахватать (во множествѣ).
Пороздмухувати, -хую, -єш, гл. Раздуть (во множествѣ).
Роскішниця, -ці, ж. Живущая въ роскоши, сибаритка.