Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виполонити, -ню, -ниш, гл. 1) Взять всѣхъ въ плѣнъ. 2) Истребить. Бог милосердний держить нас на світі, а то б нас давно треба виполонити, як тварь нечестиву. Мир. ХРВ. 41.
Ду́шенька, ду́шечка, -ки, ж. Ум. отъ душа.  
Жму́рити, -рю, -риш, гл. Щурить. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить. Ном. № 11309.
Змулити Cм. змулювати.
Козуня, -ні, ж. Ум. отъ коза́.
Мазґли́вий, -а, -е. Плаксивый. Вх. Лем. 433.
Моргани́на, -ни, ж. Постоянное морганіе, миганіе.
Обвисати, -саю, -є́ш, сов. в. обвиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть. Сидів горобець на вишні, в його крильця обвисли. Грин. III. 663. Повна рожа на тину обвисла. Чуб. V. 398.
Тучний 1, -а, -е. 1) Жирный. Тучні ягнята. К. Псал. 263. 2) Плодородный. Земля тучна. К. Псал. 239.
Хрокало, -ла, с. = бовт 1. Мнж. 193.