Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вишпувати, -пую, -єш, гл. Высказать, (охотничій терминъ). У нього добрі собачки: запусти тільки, зараз вишпують зайця. Брацл. у.
Гвіздє, -дя, с. соб. Гвозди. Шух. І. 88.
Дріб́у́шечки, -чок, ж. мн. ум. отъ дрібушки.
Каяний, -а, -е. Раскаявшійся. Бог любе грішника, але каяного. Н. Вол. у.
Кумак, -ка, м. зоол. Bombinator ignaeus. Шух. І. 22.
Обзлачний, -а, -е. = смашний. Вх. Уг. 254.
Посаг, -гу, м. 1) Приданое. Хоць в мене посагу не буде, але возьмуть мене і так люде. Чуб. V. 116. На посаги не вважайте, іно добрих жінок шукайте. Чуб. V. 519. 2) = посад 1. О. 1862. IV. 20 — 26. Ішла красна Марусенька на посаг. Лукаш. 152. Воліла б я гіркий полинь гризти, як з тобою на посазі сісти. Чуб. V. 368. Ум. посаженько. Грин. ІІІ. 512.
Середняк, -ка, м. Сердцевина рога. Cм. осередок 1. Вас. 163.
Старостувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть старостой. Пристало вам старостувати, як собаці в човні сидіти. Кост. (О. 1862. VI. 52).
Угіль, гля, м. = вугіль. Ум. угілець. Ном. № 10637.