Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

учорніти

Учорніти, -нію, -єш, гл. Почернѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧОРНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧОРНІТИ"
Гриза́чка, -ки, ж. Рѣпа. Brassica rapa L. Вх. Зн. 59.
Забрести́, -реду́, -де́ш, гл. 1) Забресть, зайти. Ой ти брів, чорнобрів, чом до мене не забрів? Чуб. V. 1126 — в го́лову. Взбрести на умъ. Робе, що в голову йому забреде. Харьк. 2) Зайти въ водѣ (напр. во время ловли рыбы неводомъ). Аф.
Зада́внення, -ня, с. Давность, застарѣлость. Желех.
Коршмонька, -ки, ж. Ум. отъ коршма.
Лінтюга́, -ги, об. Лѣнтяй, лѣнтяйка. Ну й лінтюга! — усе б лежав! Харьк. у.
Меті́ж, -жу, м. Смятеніе, шумъ. Метіж пішов, як почали битись, то я й почув, а то не бачив нічого до тієї пори і не чув. Новомоск. у.
Напа́сочка, -ки Пастьба. Утка йде, утенята веде на напасочку, на порясочку. Чуб. III. 180.
Обшморгнути Cм. обшморгувати.
Оскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набивать себѣ оскомину.
Укоїти, укою, -їш, гл. Сдѣлать — преимущественно — что либо дурное. Пан Каньовський кого б ні зустрів поодинчого, то щось йому та вкоїть. Грин. II. 230. А що се ти вкоїв, псявіро? Г. Барв. 190. Вкоїти халепи. К. ЦН. 284.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЧОРНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.