Буркун, -на, м. 1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркотун. Голуб-голубочок, сивий буркуночок. 2) Ворчунъ. У запічку буркун бурчить. Cм. буркотун. 3) Раст. a) Melilotus coerulea. То же: буркун синій. б) — жовтий. M. officinalis. в) — білий. М. alba. В огороді буркун-зілля по тичині в'ється. Ум. буркунець, буркунчик, буркунонько, буркуночок.
Пенний, -а, -е. Задолженный, имѣющій долги. Лучче ж пенному сіло на шию зложити, ніж бідних людей правдивих зводити.
Передзвонити, -ню́, -ниш, гл. Окончить звонить. Передзвонили у всі дзвони до церкви.
Повірхник, -ка, м. Крыша надъ стрункою, — частью кошари, гдѣ доятъ овецъ гуцульскіе пастухи.
Посохти, -ну, -неш, гл. Высохнуть. Земля посохла була — от він її змочив. Инше насіння, посходивши, посохло.
Придохлий, -а, -е. Полудохлый.
Прикукати, -каю, -єш, гл. О кукушкѣ: призвать кукованьемъ.
Роздебендювати, -дюю, -єш, гл. Растабаривать, болтать. Спокійнесенько роздебендювали молодички.
Розридатися, -даюся, -єшся, гл. Разрыдаться. Марта розридалась.
Храмати, -маю, -єш, гл. = хромати. Переносно: грѣшить. Старий, а храмає.