Вивадити, -джу, -диш, гл. Выпречь. Мусів коні вивадити.
Забі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Начать жаловаться на свое положеніе.
За́біч I, -бочі, ж. 1) Укромное мѣсто. у за́біч. Въ сторону, въ сторонѣ. 2) Укромный заливъ, бухта съ спокойнымъ теченіемъ.
Зострах, -ху, м. Испугъ.
Имберь, -рю, м. Инбирь. Положила туди яєчок, имберю, бобків. Ум. имбе́рець. Намочу горілки у зеленій пляшці з имберцем і з перцем, з своїм щирим серцем.
Окраєць, -йця, м. Горбушка хлѣба. Ззів окраєць хліба. Ум. окрайчик.
Риболов, -ва, м.
1) = рибалка 1. Наїхали риболови та риби ловити.
2) = рибалка 2.
Спередити Cм. спережати.
Супокій, -кою, м. Спокойствіе, покой. Святий супокою! гаразд із тобою. Не сам же я плачу, плачуть чорні очі, нема супокою а ні вдень, ні вночі.
Укачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. укачатися, -чаюся, -єшся, гл. Укатываться, укататься.