Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утірник

Утірник, -ка, м. Инструментъ для вырѣзыванія уторів. Вх. Зн. 71.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІРНИК"
Гармиза, -зи, м. Гарнизонный солдатъ. Чемеричка наряжалась в руб'я, як циганка, а усатим гармизою Крициха Улянка. Мкр. Н. 40.
Добря́че нар. Очень хорошо. Усе воно було собі добряк, тілько що ж? жінка сього чоловіка вередлива була. Рудч. Ск. II. 174.
Дужечка, -ки, ж. Ум. отъ дужка.
Літа́нья, -ньї, ж. Латанія, молебствіе. Літанью співає. Шевч.
Надпусто́шити Cм. надпустошувати.
Обдути Cм. обдимати.
Падчереня, -ня́ти, с. Ребенокъ падчерица. Щоб мені молодій конопель не брать і білих ручок не драть на чужії діти, на падчеренята. Чуб. III. 192.
Повтирати, -ра́ю, -єш, гл. Утереть (многихъ). Повтирай дітей, бач як повмазувалися квашею. Богод. у.
Уміщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. уміститися, -щуся, -стишся, гл. Помѣщаться, помѣститься. Пита чорта: як ти туди вмістився в пляшку? Ном.
Чубатий, -а, -е. Хохлатый. Чубатий іде — лихо за собою несе. Ном. № 760. Кури чубаті. Ном. № 7982. чубаті уставки. Уставки съ особаго рода вышивкой. Kolb. І. 48, 49. Ум. чубатенький. Ном. № 8996.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.