Виводити 1, -джу, -диш, гл. Выводить. Виводила по всіх київських горах.
Відрізати, -ся. Cм. відрізувати, -ся.
Довгочху́н, -на́, м. Долго чихающій.
Змерзлюка, -ки, ж. Зябкая женщина.
Кряжити, -жу, -жи́ш, гл.
1) Усердно работать, не разгибая спины.
2) Заботиться, радѣть. Лежень лежить, а над ним Бог кряжить. Стара, було, так і кряжить за дітьми, щоб ніхто не зобідив. За ним кряжили, значить жаліли, що наче він справний, щоб не рощитать його.
Очередити, -джу, -диш, гл. Остепенить, удержать. Оже не очередиш (сина), що хоч йому роби, а не очередиш.
Повивалювати, -люю, -єш, гл.
1) Вывалить (во множ.).
2) Высунуть (языки — о многихъ). Дванадцятеро левів роти пороззівляли, язики повивалювали.
Покійний, -а, -е. Покойный, умершій. Загубила материну хустку, що ще од її покійної матері.
Ристь, -ті, ж. Рысь. Ристю, коники, ристю! За користю біжи ристю. в собачу ристь побігти. Быстро побѣжать. А далі аж не оглядівся, з двора в собачу ристь побіг.
Сиротити, -чу́, -ти́ш, гл. Сиротить. Не бийте мене, не сиротіть моїх дітей.